Я ставлю келих на стіл і повертаю голову. В цю ж мить стільниця сильно хилиться, келих раптово з’їжджає, падає і розбивається в друзки. Ми йдемо на яхті Дніпром повз київський район Осокорки. Шквальний вітер майже вклав човен на лівий борт, підлога в кают-компанії намокла від дощу, ще й в уламках скла. Я марно намагаюся готувати обід, а на кормі капітан з помічницею мужньо і самовіддано ведуть човен вперед серед блискавок, грому і хвиль. Коли дивишся на зливу над Дніпром з мосту чи з 15 поверху, річка виглядає досить рівною і спокійною – не те, що штормовий Тихий океан в телевізорі. Але от коли ти, сухопутний щур, знаходишся в грозу посередині Дніпра, усе зовсім навпаки.


“Нічого, що келих розбився – говорить наш капітан Василь Біленко, – це на щастя! На яхті посуд – витратний матеріал. Пластмасовий я не люблю, не вишукано. Тому змирився, що скляний і керамічний постійно б’ється. Не раз було, що обідаєш, а тарілки від хитавиці попадали разом із їжею. Але це на морі. На річці таке вкрай рідко буває. Яхтсмени ставляться до цього філософськи: значить це був знак, що час на дієту”.

IMG 4908
(фото – Дарка Горова)

Коли вітер вщух, ми готуємо нашвидкоруч обід і жартуємо, що всі яхти і їхні власники – справжні щасливчики, стільки посуду розбилося… Я хочу дослідити маловідому мені тему вітрильного спорту та відпочинку на воді і йду яхтою від супутника Києва Вишгорода вниз по Дніпру. Водний туризм – мабуть, найбільш недооцінений в Україні (звісно, якщо не враховувати катання на банані вздовж берега моря і на теплоході по Дніпру на дві години з пивасиком). І це великий-превеликий жаль, тому що який же потенціал! Час-від-часу хтось журиться, що от нема теплоходів на підводних крилах – ‚Ракет‘, ‚Метеорів‘ – які ходили колись Дніпром із Києва до Канева. Шкода, так. Але починають з’являтися інші плавзасоби – наприклад, яхти. І яхти на Дніпрі – це теж дуже класно! А на морі – тим паче! Це якийсь окремий великий світ, паралельна реальність, яка існує зовсім поруч, і в яку я тепер теж хочу потрапити.

IMG 5336
(фото – Дарка Горова)

На борту яхти – щонайбільше десять пасажирів (а комфортно шістьом). Вони самі вирішують, який маршрут, де стрибатимуть у воду, де кинути якір на ночівлю, що сьогодні на обід. На яхті постійно є, чим зайнятися – чи допомагати в керуванні, чи займатися побутом, чи й просто засмагати на кормі.

Найцікавіше починається, коли проходиш Київ вниз за течією, за районом Осокорки. Там Дніпро сильно множиться, з’являються острови, рукави, заплави; береги стають волохатими, латаття і очерети, світ синього і зеленого. Виявляється, в дніпрових лабіринтах люди облаштовують затишні стоянки: з наметами, тентами, місцями для риболовлі, з невеликими пляжами, вода – чиста. Добираються туди човнами. Не знаю нікого, хто отак тусить на Дніпрі, а там надзвичайно красиво і таких постійних стоянок багато. Дич і релакс лише в кількох кілометрах від великого мегаполіса!

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

‚Люблю яхти за свободу, – каже Василь. – Ми йдемо куди завгодно, робимо, що хочемо. Наш дім із нами. Чимось схоже на будинок на колесах, але інша стихія. І вона романтичніша, драйвовіша, більше непередбачувана‘.

В минулому журналіст та редактор, Біленко ходить капітаном уже 12 років. Яхтинг – його дитяча мрія. А зараз уже і сам готує до друку книгу для дітей – як стати капітаном. Він щойно повернувся з круїзу в Греції, а одразу після нашої мандрівки ходитиме під вітрилом на Сейшелах. Василь відкриває на телефоні додаток для яхтсменів і показує на карті: “Дивися, скільки тут заплав, оце все синє – вода, і лише оці жовті плями – невеликі острівці на ній. Ці лабіринти на Дніпрі можна досліджувати кілька днів – наша акваторія дає тобі елемент пригоди. Не знаєш, що буде он за тим поворотом і це справді цікаво”.

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Наша яхта завдовжки 9,6 м. Вона зроблена на Мазурах в Польщі. Цей регіон з красивою природою часто називають “краєм тисячі озер”. Для вітрильного спорту там рай – сотні яхт беруть в оренду і ходять цими озерами тижнями. Тип цієї яхти – круїзна, для релаксу тобто, не для перегонів. І з орієнтацією не на море, а на озеро-річку. Називається Beauty Queen. “Це тому що група Queen приїжджала на Мазури і музиканти каталися там на цій яхті. І навіть мотор назвали на честь вокаліста Mercury”, – жартує Василь. Насправді назви яхт неофіційні, важливий, як і у машини – реєстраційний номер.

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Здебільшого біля Києва ходять на яхті на півдня-день. Круїзів хоча б на два дні чи тим паче експедицій вниз по течії майже не буває. По-перше, мало-хто здогадується про таку можливість. По-друге, яхти є, але не так, щоб тисячі. По-третє, не вистачає інфраструктури: причалів, ресторанчиків, щоб був біля них душ, комфортний санвузол. Тут виходить замкнуте коло: чому немає яхт та інфраструктури? Бо немає попиту. А чому немає попиту? Бо немає яхт та інфраструктури.

В Європі яхтинг – популярне заняття у більшості країн. Василь розповідає історію з цього приводу: “Приїздили з Голландії в Київ виробники яхт і були здивовані: а де ваші яхти, де рух на річці? Ну, як ви не ходите, тоді ми своїх туристів привеземо. І з’явилася така ідея, що вони з Голландії ідуть річками через Центральну Європу, через Дунай і потрапляють в Чорне море. Тоді біля Херсона заходять в Дніпро, піднімаються наверх до Києва. Додому повертаються літаком. А яхти тут чекають на іншу групу. Вона прилітає з Голландії, тоді вниз по Дніпру повторює весь маршрут в зворотньому напрямку”.

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Я вирішую одного разу неодмінно сплавитися Дніпром на яхті аж вниз до моря. Це триває десь 2 тижні. Поки що такий маршрут – рідкість, але перші ластівки уже є. Василь розповідає: “Ми от днями зустріли біля Канева двох хлопців на яхті. Вони йшли з Горішніх Плавнів до кордону з Білорусією. А один серб із міста Новий Сад вирішив здійснити дитячу мрію: спуститися Дунаєм до Чорного моря, тоді Дніпром піднятись догори, потім через Прип’ять в Білорусь, в Польщу і повернутися додому через Центральну Європу. І це все на човні довжиною 5 м. І він пройшов, щоправда в кілька етапів – дуже цікава історія”.

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Особливість проходження нашої найбільшої річки – водосховища і дамби, які спорудили в 60-х. Ми стартуємо біля однієї з них – Київської ГЕС у Вишгороді. Вона починає каскад із 6 гідроелектростанцій на Дніпрі. Підпливаємо до Київського шлюзу. Що таке взагалі шлюз? Це найпростіший, механічний засіб регулювання рівня води. Київське море вище за Дніпро десь на 10-11 м. Щоб плавзасоби могли продовжити шлях, їм треба проїхатися на такому собі природному ліфті. Шлюз складається з камери і воріт із двох сторін. Одні ворота відчиняються, судно заходить всередину камери. Ворота зачиняються, відкривається пропускний клапан. Рівень води в камері разом із судном починає зменшуватися або збільшуватися, піднімаючи чи опускаючи корабель. Другі ворота відчиняються уже на іншому рівні і плавзасіб виходить із камери. Шлюзування на Київській ГЕС триває 10-20 хвилин і коштує 301 грн 20 коп. Як кажуть, смішні гроші і не тому, що дешево.

“До речі, зараз за цією дамбою, на Київському водосховищі десь метрові хвилі. Тому що дме досить сильний вітер, а там – відкритий простір”, – говорить Василь. Метеорологія входить в курс опанування яхтою. Перед кожним виходом на воду, треба перевірити прогноз погоди на спеціалізованих сайтах. Сьогодні, за прогнозом, можливі грози. Перекладаючи на мову яхтсменів – це не “покладіть в сумочку парасолю”, а “раптове, різке, але не тривале посилення вітру”. Втім виходити на воду можна.

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Сьогодні на небі багато купчастих хмар, їх ще називають хмарами гарної погоди. Вони утворюються від нагрівання води, коли тепле, вологе повітря піднімається догори. Але коли хмари починають гуртуватися і чорніти – вологи уже накопичилося занадто багато. Скоро вона захоче назад на землю, ще й з електричним зарядом. Як і в горах, на воді погода може змінюватися блискавично і часто. Щойно ми поставили вітрило – зник вітер. Тільки прибрали вітрило і завели мотор – вітер з’явився знову.

З турботою про вітрила ми проходимо під усіма київськими мостами і міркуємо, що столиця взагалі не використовує переваги широкого Дніпра посеред міста. Василь обурюється: “Київ задихається в пробках. Звісно, водний транспорт не вирішить проблему загалом, але мости, які весь час стоять, певним чином розвантажить. Добиратися можна з Осокорків до Видубичів, чи з Оболоні, з Парку Дружби Народів до Поштової площі – туди, де є метро, фунікулер. У моїх знайомих навіть була така бізнес-ідея: запустити швидкісне водне таксі з Вишгорода до Поштової площі – 20 хв. і ти майже в центрі. Річковий транспорт взагалі найдешевший у світі. Мінімум вкладень: виставили навігаційні знаки, облаштували місця висадки-посадки. У всіх великих містах з річками – жвавий рух на воді. Наприклад, які популярні пороми і кораблики в Стамбулі!

Читайте також  Нечувані ціни з Дніпра влітку! В Албанію за €123 в обидва боки! Austrian!
IMG 6275
(фото – Дарка Горова)

Як все влаштовано на яхті? Передня частина – це ніс, позаду – корма, на кормі – стерно. Відтак ліворуч – лівий борт, праворуч – правий борт (“зліва-справа” не говорять). І якщо уявити, що ніс – це 12 година на циферблаті, то корма – це шоста година, отож борти – третя і дев’ята години. На флоті та в авіації користуються “годинниковими термінами”. Типу: “На дев’яту годин – пансіонат “Чорнобилець-1” або “На 17 годину – водний скутер”.

IMG 5511
(фото – Дарка Горова)

Щодо “морської” термінології. Вона або голландська, або британська. Одні з найвідоміших морських країн в історії задавали тон у мореплавстві століттями – так і повелося. Туалет – це гальюн, кухня – камбуз, грот – велике вітрило (на нашій яхті воно позаду), стаксель – переднє косе вітрило. Ще є гік (з голландської giek — «палиця») – це рухома частина яхти, прикріплена до щогли горизонтально. Там кріпиться нижня частина грота.

Чималого гіка треба берегтися. Це справді важливо, а новачки, зазвичай, якраз забувають – він може різко перелетіти з одного борту на інший. “От ти стоїш така, робиш селфі і тут прилітає багатокілограмова несподіванка… У мене є друг, ми ходили на яхті в Атлантичному океані. І він одного разу стоїть, розповідає смішну історію, як раптом різко повертається гік і б’є його по голові. Причому настільки сильно, що одразу кров ллється”, – згадує Василь. – “Крім того є важливе правило: одна рука для себе, одна – для яхти. Потрібно завжди за щось триматися, бо яхта норовлива, може раптово хитнути”.

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Ми йдемо по фарватеру – це частина ріки, безпечна і достатньо глибока для судноплавства. Фарватер має межі: їх показують червоні бакени – справа, чорні – зліва. І до речі, на річці – теж правосторонній рух, а до того ж є свої навігаційні знаки. Я теж зголошуюся порулити. Капітанських прав у мене поки немає, але багато років кермую машиною. До того ж погода ще поки спокійна – несподіванок не передбачається. Рулити яхтою досить просто, але треба прилаштуватися. Кілька разів я з незвички кручу нас по колу. Виявляється, човну потрібен час, щоб змінити курс і поворот керма не означає поворот судна в ту ж мить. Але загалом керувати такою великою штукою – справді класне відчуття, мені дуже подобається!

IMG 4760
(фото – Дарка Горова)

За яхтою бовтається “тузік”. У нас це – надувний човен, загалом – будь-який запасний, допоміжний плавзасіб. На ньому ходять на розвідку, підпливають до берега в місцях, де це не зробить габаритна яхта, а також просто розважаються. “Тузік” (від англ. two’s boat – «човен для двох») розрахований на одного-двох пасажирів і одного весляра.

IMG 5430
(фото – Дарка Горова)

Над кормою майоріє прапор. Крім того що він гарний, бо український, і показує іншим, з якої країни човен, прапор працює як флюгер. Наш уже досить пошарпаний – бачив шторми, бачив життя, не лежав в шафці чи висів без діла в марині. Також на яхті є великі баки з прісною водою, які заповнюють ще на березі, та генератори – для світла, навігаційних вогнів та електронасосу для подачі води. Людство будує яхти уже кілька сотень років, тому все давно продумано до дрібниць. Ця органолептика захоплює: все компактно, жодної незайнятої порожнини, для всього є місце. Спочатку здається, що місця ну дуже мало, але коли призвичаюєшся, на все вистачає.

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

За Києвом ми вирішуємо попірнати. Одна з переваг яхти – до пляжу 0 метрів (він на палубі), до води 0 метрів (вона за палубою). Єдине що – зелена вода, наче хтось розвів у Дніпрі гуаш. Василь переймається цим питаням: “Оце цвітіння води починається з настанням спеки. Майже немає течії і надзвичайно багато фосфатів з миючих засобів зі стічними водами потрапляють в річку. Якщо спростити, то самі водорості – це нормально, це природа. Але їхня кількість дещо непокоїть, фосфати забезпечують їх поживними речовинами. Водоростям це надзвичайно подобається і вони масово розмножуються. З одного боку водорості виділяється кисень, відбувається процес фотосинтезу – це добре. Але опісля вони осідають на дно і забирають цей же кисень назад – це погано. В річці утворюються мертві зони, дохне риба”. Фахівці Інституту гідробіології підрахували, що для нормального функціонування екосистеми, у воді має бути не більше 40 г/м3 фітомаси, тоді водойми не страждає. Зараз цей показник удесятеро більший за норму. А шар відмерлого фітопланктону на дні сягає 5-7 см.

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Скільки коштує оренда яхти в Києві в середньому? Повний день – 8 тис. грн, доба – 10 тис. грн. Кілька днів – дешевше, десь по 6 тис. за день. Мінімальне замовлення (2 год) – 3 тис грн., кожна наступна година +1 тис. грн. Якщо немає вітру, використовують бензин – десь 3 л за годину. Половина бака середньої машини – на день. В Києві є 5 заправок для човнів на Дніпрі – усі від відомих мереж. Також є поліція, яка контролює порядок на воді.

Середня яхта може взяти на борт щонайбільше 10 пасажирів. З ночівлею комфортно розташуються шестеро. Якщо розділити ціну на всіх, виходять зовсім не космічні витрати. Саме тому дедалі більше українців проводять відпустку на яхтах серед островів Туреччини, Греції та інших середземноморських країн. Бюджет приблизно такий, як і в готелі з системою “все включено”, тільки драйвовіше. З орендою яхти закордоном складніша логістика, та й загалом – це уже повноцінна відпустка, яку треба планувати: заздалегідь забронювати човен, здати ПЦР-тест, оформити інші документи, зібрати компанію на певні дати, тощо. А яхти в Україні добре пасують для нетривалого відпочинку на довгі вихідні.

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Звісно, орендувати яхти можна і треба на Чорному та Азовському морях. Миколаїв взагалі вважається столицею корабелів, у нього і на гербі – човен, і його заснували передусім як верф. Протягом 19 ст. це місто було центром кораблебудування на Чорному морі, а також центром управління Чорноморським флотом Російської імперії. Неподалік знаходяться красиві заповідники, доступ до яких сушею досить непростий. Натомість дійти на яхті до Кінбурнської, Тендрівської коси, до Ягорлицької затоки, на острів Березань – цікавий, захоплюючий маршрут. Якщо вийти з Очакова, така подорож займе 3 дні, з Миколаєва – 5.

IMG 5885
(фото – Дарка Горова)

В який спосіб формується ціна оренди? Яхту треба купити – нову чи користовану, або побудувати самому. І до речі, чимало українців будують яхти для себе чи на продаж – хто б сказав, правда? Користована яхта коштує як хороше авто. Є звісно, преміум-клас – це сотні тисяч євро. Також є витрати на стоянку. В середньому – це 5 тис грн. за місяць. Двічі на рік яхту треба поставити на воду і підняти на сушу, щоб обробити спецфарбою дно. Це досить не простий, часозатратний і недешевий процес. Також в ціну оренди входить прибирання човна, паливо і амортизація.

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Як здебільшого люди потрапляють в яхтинг? Покаталися, сподобалося – отримали права, почали керувати човном самостійно. Курси шкіперів коштують €250 – теорія (10 занять), €250 – практика, €250 – екзамен і сертифікат. Сьогодні в Україні з’явилося справді багато шкіл, які готують капітанів яхт. Тільки в Хорватії в останній перед пандемією рік кількість українців, які здали на права, зросла на 30%. До речі, зовсім не обов’язково яхту купувати – здебільшого вона стоятиме в марині. Натомість можна ті ж яхти, які стоять в марині, орендувати для нетривалих поїздок.

IMG 5854
(фото – Дарка Горова)

Окрема категорія яхтсменів – це люди середнього класу, які реалізувалися в професії, і згадали свою дитячу мрію – ходити під парусом. Це найвдячніша аудиторія: очі горять, все схоплюють на льоту, і кайфують від здійснення мрії.

Дарка Горова

 Підтримати проект

Будьте в курсі усіх акцій та розпродажів:

Підпишіться на нашу сторінку у Фейсбук чи Instagram, або отримуйте сповіщення про акції використовуючи Твіттер, Viber або читайте наш канал у Telegram!

Завантажити більше пов\\\'язаних статтей

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Зверніть увагу

10 цікавих фактів про польоти від бортпровідниці

Ми постійно пишемо про цікаві новини зі сфери авіації. А також уже робили велике інтерв…