Маршрут по півострову Бозборун

Карійська стежка проходить вздовж усього Бозбурума, проте ми вирішили розвідати тільки крайню і найдикішу частину півострова. Спочатку ми планували постійно ночувати в палатках. Всю їжу теж вирішили нести з собою. Проте виявилося, що на шляху у двох бухтах є невеликі, скромні кафе, в яких обідають екіпажі яхт, що причалюють поруч. Ми домовлялися в тих кафе про повноцінну вечерю для групи. За вечерю (набір закусок, різні салати, картопля фрі, овочі й свіжа риба) платили $10. Плюс бонуси: безкоштовна вода (не скрізь), туалет-душ, лежаки з карематами. 

Карта походу:

День 1: Мармаріс – село Taslica – руїни форту Фенікс

Початку треку знаходиться в селі Taslica (українською читається щось типу “Ташлітджа”). Туди з головної автостанції Мармарісу їздять місцеві буси-маршрутки. Розклад є на двох локальних сторінках Сайт1 і Сайт2 (без англійської версії, проте інтуїтивно можна здогадатися). Ціна квитка: 10-15 лір ($1,5). Якщо не буде іншого виходу, можна поїхати на таксі. Ціна вища ніж 300 лір за машину – вже неадекватна.

Не забудьте набрати у місцевих прісної води в балони. 

Форт Фенікс

Ну як форт? Ледь-ледь помітний фундамент я б сказав. Проте точка для ночівлі просто топ – це таке собі плато. І види, які відкриваються на гори й море звідси, заворожують. До речі, нагорі ми знайшли криницю діаметром в 40-50 см і дуже глибоку. Проте якщо мати з собою казан й мотузку на 5-6 метрів, можна навіть набрати води, але тільки для кип’ятіння, звісно.

День 2: руїни форту Фенікс – Бухта Serce (Серче) Limani

Наступного дня в нас у планах було перейти хребет, який відділяє західну частину півострова Бозбурун від цивілізації – далі вже ні поселень, ні доріг, нічого. Проте не так сталося, як гадалося. Справа у тому, що через хребет є усього 2 стежки: одна на півночі півострова, а інша – на півдні. Так ось зараз у бухті на півночі будують готель і перекрили одну зі стежок. Тому довелося спуститися в бухту Serce Limani на півдні. І ми про це насправді не пошкодували, адже зустріли там Хасана.

Кафе Captain Nemo’s (Бухта Serce Limani)

Власник закладу Хасан – привітний дядько, який дозволив нам (в обмін на одноразово поїсти) зупинитися на дальньому причалі з літнім майданчиком. Місце для туристів з рюкзаками дуже зручне і затишне: можна повісити гамак, є шезлонги, дашок, навіть дрова, щоб розпалити вогнище. Бухта закрита, і тому вітру немає, не штормить, а вода – кришталево чиста. 

Хасан розповідав історії, як його дід назбирав гроші і купив цю пустинну землю, на якій вдалося побудувати досить прибутковий сімейний бізнес.

  • Кафе Captain Nemo's
  • Кафе Captain Nemo's
  • Бухта Серче
  • Кафе Captain Nemo's
  • Бухта Серче

День 3: бухта Serсe Limani – бухта Бозукалє

Цього дня потрібно перейти хребет, щоб опинитися на дикій частині півострова. Звісно, треба набрати прісної води у Хасана, адже до вечора її на маршруті не буде. Забігаючи наперед скажу, що з усієї мандрівки саме цей перехід найнапряжніший. 

Після декількох годин переходу ми вийшли до бухти Бозукалє й зупинилися поповнити запаси води у закладі Loryma Restaurant. Ця частина півострова дійсно дика, проте в бухті є декілька цілком автономних морських кафе. До Loryma Restaurant ми підійшли з проханням просто поповнити запаси води. Проте власник запропонував нам залишитись на ночівлю за умови, що замовимо їжу на $10. 

  • бухта Бозукалє
  • бухта Бозукалє
  • бухта Бозукалє
  • Руїни міста Карамака

День 4: бухта Бозукалє – дика безіменна бухта

Розвідуємо шлях до безіменної бухти на заході півострова Бозбурун. Стежка до неї не промаркована до кінця, проте з фотографій супутника виглядає, що там можна розбити табір. Проте найцікавіша локація – на півдорозі до бухти.

Руїни міста Карамака

З фото може здатися що це давні античні руїни, але ні. Місто Карамака покинули лише 100 років тому в час греко-турецької війни. Раніше це була територія Греції. А після війни греки переселилися на сусідній острів Сімі, який добре видно з берега. Природа ж почала потрішки відвойовувати своє. Тут добре збереглися цілі житлові квартали. Ходиш містом і розглядаєш колишні будинки, криниці, вітряки – а колись же ж тут бурлило життя! Саме ці руїни знаходяться в моєму особистому топі. Є лише ти, гори, море, і справжній дух першовідкривача.

Безіменна бухта

Стаємо на ночівлю. Біля бухти є водопій для кіз, який живиться з джерела. Море просто казкове, надзвичайно чисте з бірюзовими відтінками. Щоправда є 2 “але”: на дні чимало морських їжаків, тому не заходьте в воду босоніж! А також на берег штормом повиносило купи усілякого сміття типу пляшок, рибальських сіток, пінопласту. 

  • Безіменна бухта
  • Безіменна бухта
  • Безіменна бухта
  • Безіменна бухта
  • Безіменна бухта

Та все ж у цьому місці можна залишитись на 2 ночі. Від бухти в гору веде козина стежка, яка потім петляє вздовж крутого скелястого берега. Тому можна зупинитися на ще один день і здійснити радіальну вилазку вглиб півострова. Але це тільки, якщо є запас прісної води.

День 5: дика безіменна бухта – бухта Бозукалє

Сьогодні ми розвертаємось й повертаємося назад у бухту Бозукалє. Через те що північну стежку через півострів відгородили, обійти півострів по колу неможливо. Тому повертаємося назад, проте з невеликим гаком, щоб розвідати ще одну локацію.

Стара візантійська церква

Ніяких деталей про цей об’єкт я не знайшов, хоча перекопав купу інформації. Та й місцеві також знали лише, що це “стара візантійська церква”. Проте об’єкт надзвичайно атмосферний: тут зберігся дах і навіть якийсь жертовник всередині. А довкола церкви маленькими камінчиками, наче бруківкою, викладена уся територія.

  • Стара візантійська церква
  • Стара візантійська церква
  • Стара візантійська церква
  • Стара візантійська церква
  • Стара візантійська церква

Sailor’s House (бухта Бозукалє)

Повернувшись у бухту Бозукалє, ми стали на ночівлю біля пірсу Sailor’s House. Там познайомилися з чудовим Мустафою. Дозволив нам залишитись у нього на пірсі, безкоштовно напоїв чаєм. Розхвалював, які ми молодці, що вирушили в похід цим краєм. Звісно, також повечеряли в нього – по $10 з кожного. А коли вночі піднявся вітер, Мустафа покликав до себе в хатину, щоб ми не застудилися. Будете на стежці, передавайте йому привіт! Я домовився, щоб він робив знижку українцям, які приїдуть нашими слідами. 

День 6 (бухта Бозукалє – Бухта Serce Limani)

Ще один музей під відкритим небом – руїни древнього поселення Лоріма, яким уже більше 2 тис. р. Його покинули ще до нашої ери, в часи Римської імперії. Можна лазити древніми стінами й укріпленнями досхочу – ніякий охоронець музею тобі не скаже не чіпати експонати.

  • Руїни древнього поселення Лоріма
  • Руїни древнього поселення Лоріма
  • Руїни древнього поселення Лоріма

Морська прогулянка

Цього дня необхідно повертатися назад у бухту до Хасана, тобто йти назад тим самом маршрутом, що ми вже йшли 2 дні тому. Перспектива така собі. Тому ми домовилися з Мустафою за човен зекономили цілий день і бонусом отримали таку собі морську прогулянку. А коштувало це щось $9 з кожного.

  • Морська прогулянка
  • Морська прогулянка
  • Морська прогулянка
  • Морська прогулянка
  • Морська прогулянка

Урвище у бухті Serce Limani

За пірсом в бухті Хасана бере початок скелястий каньйон, який так і манив розвідати. Потроху каньйон звужується, а потім стрімко піднімається вгору, переходить у майже вертикальні ділянки. Через дві години ми таки вибралися на гору. Звідти відкривається панорама на прибережні скелі, що потопали в промінні вечірнього сонця – заворожуюча картина. Спустилися до пірсу ми вже з протилежної сторони вздовж берега. 

❗ Попередження! Лізти самотужки скелями урвища – затія небезпечна. Тому подумайте кілька разів, перед ніж робити це.

День 7: бухта Serce Limani – Кулюмбук – безлюдний пляж

Щоб не витрачати купу часу на добирання до нашої наступної точки, ми домовилися з Хасаном про трансфер на двох машинах. Вони відвезуть нас до містечка Кулюмбук (оренда однієї машини вартувала $30 за 50 км серпантинного шляху). Теоретично можна зекономити: пішки дійти від Хасана до села Taslica (9 км), дочекатися маршрутки (схрещуючи пальці, щоб вона приїхала) в містечко Турунч, а звідти (невідомо як, імовірно, пішки) – 8 км до бухти, в якій запланована ночівля. Проте такий шлях у кращому випадку займає весь день і мандрівкою його не назвеш.

Безлюдний пляж

Містечко Кулюмбук – курортне, з купою матрацників й не вельми цікаве для туриста з наплічником. Єдине, що йому там потрібно – це набрати з собою воду в балони в одній із прибережних кафешок. А через якихось 2-3 км дороги через соснові ліси – чудовий безлюдний пляж. 

День 8: безлюдний пляж – Мармарис

Заключний день нашої мандрівки – пора повертатися у Мармарис. Для цього пішки ми крокуємо до курортного міста Турунч. А звідти місцевими маршрутками добираємося у Мармарис.

Руїни древнього міста Амос

Це місто у 5-2 ст до н.е. входило до складу Делоського союзу – об’єднання греків, які воювали проти персів. На території подекуди збереглися фортові стіни, фундаменти, а найкраще – частини старого амфітеатру на 1500 місць. 

💡 Користуйтесь кнопками навігації нижче, щоб продовжити читання та перейти до потрібного розділу:

  1. Вступ. Пішохідні маршрути в Туреччині. Загальна інформація по півострову Бозборун
  2. Маршрут по півострову Бозборун та багато фото

Олексій (СИЧ) Савіцький, тревел-блогер, автор ютуб-каналу про організацію самостійних мандрівок “Насичене Життя”, всі фото автора.

Підтримати проект

Будьте в курсі усіх акцій та розпродажів:

Підпишіться на нашу сторінку у Фейсбук чи Instagram або отримуйте сповіщення про акції використовуючи ТвіттерViber або читайте наш канал у Telegram!

Сторінки 1 2
Завантажити більше пов'язаних статтей

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Зверніть увагу

Путівник по Одеській області

Одеська область – одна з найколоритніших в країні! Подорож Одещиною можна порівняти …