Три обов’язкові речі, які має зробити кожен поважаючий себе мандрівник під час подорожі на Кубу це:
- покурити справжню кубинську сигару
- спробувати ром і коктейлі з Havana club
- проїхатися на ретро-авто
Про те, де краще купувати сигари, чи варто платити гроші за ретро-авто, та невже такий вже смачний місцевий ром, розкажу в цьому матеріалі.
Кубинські сигари
З цього приводу у нас із чоловіком були грандіозні плани: купити справжні сигари, спробувати покурити декілька сортів і ще привезти коробку-другу в Україну. Придбати справжні кубинські сигари можна в такі 3 спроби:
- в спеціалізованому туристичному магазині кубинських сигар
- з рук у кубинців
- на заводі
Спроба 1: спеціалізований туристичний магазин кубинських сигар
В один із перших днів, на одній із центральних вулиць старої Гавани ми натрапили в магазин сигар – продавались лише сигари. Ціни в магазині були в куках (валюта для іноземців), тобто магазин був розрахований на туристів.
Про те, що це місце не з дешевих шепотіла кожна деталь: дубові стіни, шкіряний диван і крісла, симпатичний прилавок і звичайно, досить не худий продавець. На запитання, що ми шукаємо, ми сказали, що потрібна наша перша сигара.
За прилавком лежало десь з 5 видів за ціною від $8 до $15 за штуку. Ми взяли одну на спробу, за $9. Продавець провів нам невеликий майстер-клас, розказав як її розкурювати, і спеціальними ножицями відрізав кінчик.
Сигара була хороша, мені дуже сподобалось, але ми ж не мільйонери, щоб накупити додому кілька пачок по ціні $9/шт. Тому продовжили пошуки.
Спроба 2: продавці з місцевих
В інтернеті чимало інформації про те, що на вулицях Гавани дуже багато підробок сигар. Але якщо ви раніше не курили сигари, буде важко відрізнити на смак, справжня якась із них чи ні.
Господар нашої квартири запропонував нам купити в нього сигари. Велика коробка – 25 сигар, вартість -$60. Тобто 1 сигара за $2,4. В перший день ми відмовились, адже не знали, які ціни на ринку. Але після того, як побували в спеціалізованому магазині, написали йому, що потрібна 1 велика коробка. В останній день під час виїзду, на нас чекала чудова велика коробка сигар, з усіма етикетками, наклейками, чеками і т.д. Спроба виявилась вдалою!
Спроба 3: завод
В останній наш день в Гавані ми вирішили прогулятись на завод. Хотіли подивитись ціни, види, упаковку, щоб бути в курсі, а також цікаво було надурив нас господар квартири, чи ні. Завод був зачинений в неділю, неподалік стояла охорона чи поліція. Ми були трохи розчаровані, вже збирались йти, як підійшла жінка середніх років, і вся в білому. На Кубі білий колір вважається знаком достатку, або знаком причетності до релігії Сантерія. Білим має бути все: від шапки до кросівок “Абібас”, виглядає досить дивно.
Жіночка була привітна, сказала, що має сигари, і щоб ми йшли за нею. Нам стало цікаво, і ми вирішили спробувати. Після перших 500 м., я почала хвилюватися, що ми вляпались в якусь історію, але потім побачила, що жіночка встигла по дорозі зацікавити ще одну пару туристів, і ми вже вп’ятьох йшли за нею.
Її домом виявилася невелика 1-кімнатна квартира, на першому поверсі старого будинку з вузькими коридором, 1 включеною лампою і проводами на стінах. На дивані лежав її син і дивився телевізор. На столі стояло 6-7 коробок різних сигар. Вона сказала, що працює на заводі, що поліція їх ганяє, що вони не повинні продавати туристам сигари з заводу, тому вона непомітно приводить всіх сюди.
Найдешевші сигари у неї коштували $60 за 10 сигар. Це дешевше, ніж в магазині, але дорожче ніж у нашого орендодавця. Інша пара швидко пішла, а ми залишились торгуватись. Я не знаю чому, але я це люблю, та й продавці в Латинській та Центральній Америках люблять! Вся ця пригода була дуже цікавою і я не хотіла йти з пустими руками, тип більше, що сигари з заводу лежали переді мною.
В результаті, за ціною $45 за 10 шт. ми забрали пачку сигар і всі втрьох розійшлись щасливі по своїм справам, вона далі ловити туристів, а ми гуляти по Старій Гавані.
Кубинський ром
Гавана була створена для того, щоб водити козу від бару до бару, чергувати куба лібре, мохіто, дайкірі і пінаколада. Це неймовірно смачно! Ми були приємно вражені рівнем цих закладів: історія, атмосфера, декор, професіоналізм барменів і неймовірний смак коктейлів. Пройти повз просто неможливо, а з деяких потім неможливо вийти. В цих місцях просиджував штани Ернест Хемінгуей, а в одному з закладів, на стіні написана його фраза: “Мій мохіто в “Бодегіті”, мій дайкірі у “Флорідіті”.
Мій особистий рейтинг барів і ресторанів такий:
El Floridita (Obispo)
Король дайкірі та один із найвідоміших барів світу. Там завжди людно: за баром, за столами, інколи навіть черга із туристів стоїть на вулиці. Ми потрапили в цей заклад з другої спроби. Довжелезна дубова стійка, яскравого червоного кольору бар, привітний літній бармен. В повітрі літає тільки одна назва коктейлю – дайкірі! Це фірмовий коктейль, який тут п’ють майже 100 років. По суті, це білий ром, цукор, лимонний сік і льод. На смак непогано, особливо добре освіжає в кубинську спеку.
La Bodeguita del Medio (Empedrado No. 207)
В цей заклад я хотіла потрапити з 2 причин: найкращий у світі мохіто та побачити Грасіела Гонзалес, зірку туристичної Гавани, відома своїми ексцентричними позами з цигаркою. Бар знайшли, мохіто випили, а ось Грасіелу з цигаркою, на жаль, не зустріли. Декілька днів поспіль ми ходили в цей бар, і жодного разу її біля нього не було. Ну а ми, в свою чергу, жодного разу смачний мохіто не пропустили.
Sloppy Joe’s Бар (Calle Zulueta No. 252 | E Animas y Virtudes)
В цей бар ми ходили обідати. Там дуже смачні ланчі, бармени всі на вигляд як бодібілдери, а атмосфера просто неймовірна. На стінах чорно-білі фото, які зроблені щонайменше 50 років тому. Нам розказали історію, що раніше цей бар був дуже популярний у моряків. Моряки довіряли місцевим барменам і залишали їм свої гаманці, а бармени, в свою чергу, наливали морякам, поки в гаманцях не закінчувались гроші. Бар дуже просторий і комфортний, ідеальне місце для обіду!
Los Nardos (accross Capitolio)
Про цей ресторан я випадково дізналась, коли на ютюбі переглядала відео з Гавани одного блогера, який був на Кубі місяцем раніше. Він активно радив цей заклад, а тепер я його раджу вам! По-перше, в цьому ресторані найкраща пінаколада у світі! Ми випили 6-7 коктейлів на двох! По-друге, виявилось, що наш офіціант одружений на дівчині з України. Уявіть! Коли він почув, що ми з України, так зрадів, що пішов і розказав про це всім колегам у ресторані.
Трошки згодом до нас підійшов адміністратор, привітав, сказав, що він у минулому моряк, і був в Одесі та Києві. А потім розказав, що працював на круїзних лайнерах, і знає багато українців. Особливо смішно було, коли він почав розказувати історію про Миколу, з яким плавав на лайнері. Виявилось, що той Микола пив горілку і запивав пивом. Було смішно, адже адміністратор дуже сильно дивувався, як в нього це так виходило. Вечеря там дуже смачна, а ще й ціни чудові. Ми за все заплатили десь $40+чайові.
O’reilly (O’Reilly #304 | Habana&Aguiar)
Найкраща кава в Гавані тут. Це дуже атмосфера кав’ярня, в якій ми палили свої перші сигари. Там є надзвичайно затишні балкони на другому поверсі, і після денного сну, сигара і горнятко кави на балконі – це просто кайф. В цій кав’ярні можна придбати каву в зернах з собою. Але треба приходили з самого ранку, бо кількість кави на продаж на день обмежена, і нам вдалось купити її тільки з другої спроби.
Якщо підсумувати, то особисто для мене, Гавана особлива саме завдяки цим закладам. Вони неймовірні, правда. Ми бували у великій кількості закладів у багатьох країнах, але я не пригадаю назви того традиційного ресторанчика в Парижі, чи кафе для сніданків із шампанським у Варшаві. А назву закладів у Гавані я запам’ятала назавжди!
Ретро-автомобілі
Це, мабуть, перше, що дивує в Гавані. По місту їздять неймовірна кількість ретро-автомобілів – червоні, рожеві, чорні, фіолетові. Шевроле, волга, шкода. Всі такі чисті, яскраві і блискучі! І всі на ходу! Це просто ВАУ!
Ретро-авто – це візитівка Гавани. На площі біля Капітолію – неймовірна кількість машин та водіїв, які з задоволенням покажуть вам столицю. Не забувайте, що ці авто ровесники ваших дідусів та бабусь! Ви не знайдете там ременів безпеки, кондиціонер чи магнітолу.
Цікавий факт: на Кубі до 2011 р. Діяла заборона на купівлю-продаж авто, і тільки після 2011 р. дозволили це робити. Втім навіть сьогодні ввіз авто приватною особою на Кубу заборонений – офіційно імпортувати машини має право лише держава.
Автомобіль на Кубі – це не дешево. Господар квартири, яку ми орендували, приїхав на зустріч на жигулях. Спочатку, ми не повірили своїм очам! Власник гарної квартири в центрі старої Гавани, шеф-кухар у ресторані приїхав на жигулях! Але, як згодом виявилось – майже новенькі жигулі (+-90 років) – це розкіш. Середня зарплата на Кубі складає $30, тому назбирати на власне авто – за межею реальності, а придбати його закордоном просто не має законної можливості.
Скільки коштує фото і екскурсія на ретро-авто по місту:
– фото в авто – $5;
– екскурсія по місту – від $50 за 30 хв.
Ми вирішили спочатку зробити фото, а потім, якщо сподобається авто – взяти екскурсію. Обрали рожевий кабріолет – яскравий і зовні дуже привабливий! Фото вийшли непогані, а от з екскурсією не склалось. Справа у тому, що зовні авто виглядає доглянутим, але всередині – на жаль, ні. Салон авто, був білий, але брудний і пошарпаний, панель приладів була розбита, кермо місцями обмотане скотчем. На $50 за півгодини це “задоволення” не тягнуло, тому ми пішли гуляти далі!
Зате замість ретро-кабріолету випала можливість проїхатись на жигулях, коли вже не було сил йти пішки. Це виявилось звичайне місцеве таксі, на протилежному боці міста, куди ми поїхали дивитись архітектурні надбання Гавани.
Загалом сподобалося, згадала, як це було – їздити на машині дідуся. В нього був жовтий жигуль, і колись тато вчив мене їздити на ньому. А в іншого дідуся була сіра волга! І тут, на Кубі, таких багато! Думаю, у багатьох з нас є такі спогади, і на Кубі вони оживають! А взагалі уявлення про Кубу і враження після подорожі – це дві зовсім різні історії. Бажаю вам колись побувати там і все це відчути на собі.
Марія Давидова, фото авторки
Будьте в курсі усіх новин та читайте цікаві історії про подорожі:
Підпишіться на нашу сторінку у Фейсбук чи Instagram, отримуйте сповіщення, використовуючи Твіттер, або стежте за нашим каналом у Telegram!
