Цікаві села Івно-Франківської області

Криворівня

Одне з найстаріших сіл Гуцульщини і одне з найцікавіших в Україні – його ще називають духовним центром Карпат. Спочатку Криворівню вподобав Іван Франко, він приїздив туди майже щоліта з сім’єю протягом 12-ти років. А згодом там побував і весь цвіт української інтелігенції: Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Гнат Хоткевич, Василь Стефаник, Марко Черемшина, Ольга Кобилянська та багато інших. До початку Першої світової війни в Криворівні мав свою віллу Михайло Грушевський, який згодом став першим Президентом України.

This slideshow requires JavaScript.

Дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці
Вона могла б бути в списку ЮНЕСКО. Але от якраз той випадок, коли це немає значення – стежка туди не заросте однак, біля церкви завжди хтось є: місцеві зі своїми потребами, туристи, яких у Криворівні багато, знамениті гості рівня президентів та послів, науковці з далекого закордону – з Канади, Австралії, Японії; коли я туди приїхала, вінчалися українка і француз.

This slideshow requires JavaScript.

Це саме та церква, яка з’являється і в книзі “Тіні забутих предків”, і у фільмі. Взагалі цей твір певною мірою художньо-документальний: ворожнеча між родинами Гутенюків та Палійчуків і загибель людини на церковному подвір’ї справді були у Криворівні. Коцюбинський лише художньо оформив. І в цьому друга унікальність – це один із небагатьох історичних храмів, які не законсервувалися в музей, а залишилися жити, причому активно. Зараз це духовний центр духовної столиці Гуцульщини і все завдяки сильному, харизматичному пароху села, отцю Івану Рибаруку. Про отця Івана я чула ще студенткою 20 років тому. Чи багато ми знаємо сільських чи взагалі священиків, чия слава йде попереду аж так далеко (тим паче в доінтернетний час!)?

This slideshow requires JavaScript.

Зараз на духовні бесіди до о. Івана приїздять з усієї країни. Він жвавий, енергійний лідер, статурою під два метри, часом суворий і безкомпромісний, може слівце гостре сказати, може неполіткоректно і недипломатично висловитися. Але і лагідний, людяний, простий і мудрий – підтримає, порадить, того обійме, тому усміхнеться. Інтелектуал, глиба. Чудовий приклад того, як багато може змінити одна людина. До речі, це завдяки о. Івану після багатьох років “під бляхою” церква нарешті зітхнула і стала знову справжньою. Вона стоїть на пагорбі, над Чорним Черемошем, з красивими краєвидами довкола, і так гармонійно вписана в ландшафт, наче виросла там. Храм має сторінку на ФБ, на якій час-від-часу ведуть прямі трансляції богослужінь.

This slideshow requires JavaScript.

А ще сюди обов’язково треба приїхати на Різдво та Водохреща на гуцульську коляду – чудове, барвисте дійство і ще одна жива традиція, яка останнім часом стала надзвичайно популярною.

Музей “Хата-гражда”
На перший погляд цей музей не надто цікавий, але враження може кардинально змінити толкова екскурсія.

Гражда — типове гуцульське житло, будинок-фортеця: всі приміщення утворюють дворик, закритий ззовні і автономний. Впритул до стіни хати розташовуються хліви для свійських тварин – в такий спосіб гуцули отримували додаткове тепло взимку. В цій гражді режисер Сергій Параджанов знімав “Тіні забутих предків” (хата Івана), а в 90-х вона стала музеєм. І тут все стає вдвічі цікавіше, тому що:
– цей фільм – один із найзнаковіших в українському кіно, за кількістю нагород його навіть внесли до Книги рекордів Гіннеса. Серед інших – перша премія кінофестивалю в Римі, золота медаль в Аргентині, та ін.
– протягом 1965 р. – першого року прокату – “Тіні забутих предків” подивилися 8,5 млн глядачів.
– це перша роль легенди українського кіно – Івана Миколайчук, яка і зробила його знаменитим.
– Гарвардський університет додав стрічку до списку обов’язкових для перегляду студентам, які претендують на вищий ступінь у кінознавстві.

This slideshow requires JavaScript.

Екскурсію нам проводила Василина, це хата прабабусі її чоловіка – портрет власниці на стіні в центрі. Прабабуся консультувала під час зйомок, пильнувала, щоб збереглася гуцульська автентика, а ще подарувала виконавиці головної ролі Ларисі Кадочниковій намисто (вона в них на найвідомішому, мабуть, кадрі фільму – з церкви). Цікаво саме від носіїв дізнатися цікаві факти з гуцульського життя: що чоловіки колись ходили у дуже цупких та колючих штанах волосінках (причому без нижньої білизни), які втім гарно масажували ноги, чи, наприклад, рецепт гуцульського хліба боришника (картоплю, “яку не жаль”, відварити в лушпинні, “потовкати гарно” з сіллю, додати кукурудзяного борошна). Сайт.

This slideshow requires JavaScript.

Також туристів можуть зацікавити:
💡 Літературно- меморіальний музей І. Франка
💡 Музей-садиба М. Грушевського
💡 Музей Параски Плитки-Горицвіт

Верховина

Зовсім поруч знаходиться ще одне цікаве село і осередок гуцульської культури. Увесь великий список музеїв Верховини та околиць тут, а ми розповімо детальніше про один із них.

Музей музичних інструментів Романа Кумлика
Роман Кумлик – гуцульський музикант-віртуоз був надзвичайно обдарованою та енергійною людиною: він грав на 50 інструментах, а на 35 – віртуозно. Найулюбленішим інструментом була скрипка, в колекції музиканта їх було 29 штук: грав на них і правою, і лівою рукою, за спиною, під ногою, перевернувши інструмент, тощо.

Для Музею музичних інструментів його засновник збирав матеріали 30 років. Ті, хто бував там, ще коли екскурсії проводив сам музикант, завжди залишали захоплені відгуки – з такою великою любов’ю до музики та запалом він їх проводив. Згодом екскурсоводом стала донька засновника, теж музично обдарована, а цього літа туристів зустрічала його онука. Крім великої колекції музичних інструментів, на яких можна спробувати заграти (наприклад, на трембіті, цимбалах, дримбі), в експозиції предмети гуцульського побуту різних років. До речі, трембіта – найдовший у світі музичний інструмент, це зафіксовано у Книзі рекордів Гіннеса. А виготовляють його з дерева, у яке влучила блискавка.
Адреса: вул. І. Франка, 35. тел. для довідок – (097) 307 52 54

This slideshow requires JavaScript.

Поселення Гобітхілл

У 2020 р. неподалік Верховини попередньо відкрили казкове містечко гуцульських гобітів, в якому буде своя Конституція, герб, гімн та Декларація незалежності від орків. Ідея такого поселення з’явилася в журналіста Андрія Боєчка, який разом із однодумцями теж буде жити в екопоселенні.

Тобто це не тільки туристичний об’єкт, а й незвичайне котеджне містечко, яке має на меті відроджувати повноцінне сільське життя в українських горах. Насправді на Гобітон із Нової Зеландії поселення мало схоже, до того ж воно ще досі будується, але ймовірно, наступного року стане однією з атракцій.

Група на ФБ.

Яворів

Між Косовим та Криворівнею знаходиться неофіційний центр ліжникарства в Карпатах. Вироби з вовни там створюють мало не в кожній хаті і з пропозиціями купити їх навіть розвішують на тинах вздовж дороги. Ліжники – це товсті вовняні покривала з рельєфною поверхнею і довгим пухнастим двостороннім ворсом та з плавним переходом одного кольору в інший. Їх використовують як ковдру, покривало, килим, застеляють лави, сани, взимку вкривають коней. Ліжник дуже теплий, йому навіть приписують цілющі властивості.

This slideshow requires JavaScript.

Отримати майстер-клас із плетіння ліжника у місцевих майстринь та замовити ліжник власного дизайну (або придбати вже готові) можна, розпитавши місцевих, бо майстрів багато. Або ж завітавши в Регіональний центр народного мистецтва «Гуцульська ґражда». Там, зокрема, є екскурсія “Від вівці до ліжника”, яка займає майже цілий день та складається з кількох етапів (вихід на полонину до вівчарів, майстер-клас з ліжникарства у справжній хаті-ґражді та ін.). Довідки за тел. (067) 394 69 99
Сайт.
Сторінка на ФБ.

This slideshow requires JavaScript.

Крім того в Яворові знаходиться Музей родини Шкрібляків (на присілку Максимець), яка славиться талантами різьбярства.

Ворохта

У Ворохту їдуть, щоб ходити горами. Це, мабуть, найпопулярніші ворота на найвищий масив Карпат – Чорногірський. До міста належить спортивна база “Заросляк” (21 км від Ворохти), звідки починається найвідоміший маршрут сходження на Говерлу. Колись Ворохта була відомим центром зимових видів спорту, там був комплекс трамплінів, крісельна дорога (2 км). Останнім часом вони були у вкрай поганому стані, але цього року їх почали реконструювати.

У Ворохті є дерев’яна церква Різдва Богородиці, яку привезли туди з с. Яблуниця у 1780 р., а побудували, ймовірно, більш ніж століття до того. А також римо-католицька Каплиця Успіння Богородиці, дістатися до якої, можна просто прогулюючись містечком.

Та найвідоміші пам’ятки міста і одні з найпопулярніших об’єктів в українському сегменті Інстаграма – 4 старі австрійські мости з кам’яними арками-опорами. Двоє з них досі використовуються, а два вже закриті. Мости збудували у 19 ст., прокладаючи залізничну колію Івано-Франківськ-Рахів. Ця гілка залізниці була частиною грандіозного проекту австрійського уряду — будівництва Транскарпатської магістралі, яка мала з’єднати Чорне море (і місто Одеса) з Адріатичним (і сьогодні уже італійським містом Трієст).

This slideshow requires JavaScript.

Протяжність найдовшого кам’яного мосту у Ворохті – 200 м, а висота основного прольоту – 30 м. Це справжній пам’ятник індустріальної архітектури і чудове свідчення блискучої інженерної думки Австро-Угорщини. У 2000 р. поруч звели ще один залізничний міст, старий австрійський зараз не функціонує, але приваблює багаточисельних туристів – у цьому місці чудова панорама.

До речі, крім цих залізничних мостів, у Західній Україні збереглися ще кілька: два в Тернопільській області біля Теребовлі (в селах Кровинка і Плебанівка) і два біля Лавочного (Львівська область).

Вигода

“Карпатський трамвай”
У 1873 р. австрійський підприємець, барон Леопольд Поппер фон Подгарі влаштував у Ґорґанах першу пилораму. Щоб доставляти сировину з гір до тартака (а потім залізницею в Європу), проклали вузькоколійку: спочатку вагони вздовж річок Свічі і Мізуньки вглиб гір тягнули коні, пізніше їх замінив паровоз.

Взагалі мережа вузькоколійок в українських Карпатах у 19-20 ст. стала незамінною у заготівлі, переробці і збуті деревини. На єдиній відновленій повністю Мізунській гілці тепер працює цікавий екскурсійний маршрут – “Карпатський трамвай”. Уся програма туру, опис та тривалість маршруту – детально на сайті. Обов’язково побувайте там, якщо плануєте візит, та зверніть увагу, що про нього треба домовлятися наперед. Довідки за тел. (050) 373 24 75. Перон та каса знаходяться біля пам’ятника паровозу в с. Вигода, Долинського району.
Сторінка на ФБ.

У 2016 р. атракцію органічно доповнив один із найкращих українських музеїв – Центр спадщини Вигодської вузькоколійки. Він створений за підтримки ЄС в рамках ініціативи «Карпатські вузькоколійки» у найстарішому будинку селища, який до того ж колись був резиденцією барона-власника вузькоколійки. Майже руїну в 2000-х зараз не впізнати: тепер це музей з кіно- та конференц-залами і візит-центром. Це музей, яким він має бути! Для туристів є вбиральні, шафки, де можна залишити речі, відокремлена зона відпочинку з кавомашиною та колекцією карпатських чаїв, вільний доступ до інтернету.

Півгодинний фільм, озвучений п’ятьма мовами оригінально розповідає про історію Вигоди та знайомить зі світом місцевих мешканців – бойків. Експозиція у музеї інтерактивна. Крім того за підтримки Фонду співробітництва посольства Фінляндії в центрі відкрили Лісову еко-школу, яка створена на основі моделі природничих шкіл Фінляндії. Програма розроблена для дітей 11-17 р. та передбачає, що вони особисто проводять лабораторні досліди та екологічні майстерні. Вхід для дорослих – 70 грн, тел. для довідок (066) 808 32 22, (098) 526 57 80. Адреса: вул. Д. Галицького, 66, с. Вигода
Сторінка на ФБ.

This slideshow requires JavaScript.

Цей проект активізував місцеву громаду і понад 20 малих підприємств Долинського району об’єдналися у кластер сільського туризму «Бойківський колорит». Їхня продукція представлена в Центрі спадщини. Крім того кластер пропонує розміщення в місцевих садибах та створив програму, що може зацікавити туристів 5 днів поспіль. Серед іншого вона передбачає:

  • дегустаційний екскурс у медоварню «Чорна бджола» у Вигоді
  • атракції «Кузня»
  • «Сон на вуликах» і меди у господарстві «Карпатські бджоли» в с. Тростянець
  • подорож стежками та лабіринтами Скель Довбуша у с. Бубнище та інше.

Сторінка на ФБ.
Сайт та інтернет-магазин з продукцією.

Увага! Користуйтесь кнопками навігації нижче, щоб перейти до розідлу, який вас цікавить:

  1. Вступ. Місто Івано-Франківськ
  2. Цікаві міста Івано-Франківської області (Косів, Коломия, Рогатин, Галич, Городенка, Яремче да інші)
  3. Цікаві села Івано-Франківської області (Криворівня, Верховина, Поселення Гобітхілл, Яворів, Ворохта, Вигода)
  4. Цікаві місця Івно-Франківської області (Президентська резиденція «Синьогора», грязьовий вулкан, Музей нафтопромислів у Галичині, Музей Степана Бандери, сироварні Івано-Франківської області, карпатські чаї та відомі релігійні пам’ятки Івано-Франківської області)
Сторінки 1 2 3 4
Завантажити більше пов'язаних статтей

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Зверніть увагу

Інший Єгипет: Дахаб та зимівля там, відповіді на усі запитання

Останнім часом набирають обертів подорожі в стилі digital nomad, тобто без відриву від роб…