Я 10 років жила в Парижі, досі часто приїжджаю туди у справах та допомагаю в організації поїздки у французьку столицю туристам із України. Тому скажу з досвіду: перше, що завжди хвилює усіх – це «де зупинитися в Парижі?». Щоразу я стикаюся з одними і тими ж питаннями: безпека, зручність, ціна, транспорт, магазини. Отож я вирішила розповісти про райони Парижа, їхні основні риси, а також про транспортну систему міста та корисності, які стануть в нагоді туристам. А ви вже вибирайте, зважаючи на власні інтереси.
Райони Парижа
Французька столиця складається аж із 20 районів (фр. – arrondissements), які, якщо глянути на карту, розташовані за принципом равликової мушлі: перший район – у центрі і навколо нього закручуються всі інші.
1-й район. Вважається найбільш центральним, включає історичні пам’ятки, такі як Лувр, Королівський палац, Тюїльрі, а також один із найдавніших кварталів: les Halles, що існував ще з початку Середньовіччя. Красиво гуляти і надихатися, жити – дорого.
2-й район Парижа. Організований навколо колишньої Паризької фондової біржі – це найменший із столичних округів, в якому є культові вулиці, такі як rue Montorgueil, rue de la Paix, rue Montmartre, дуже жвава вулиця d’Etienne-Marcel. Це, як на мене, атмосферно дуже паризький район, не туристичний. Тут завжди жваво: багато ресторанів, барів і магазинів. Якраз у цьому кварталі гарно спостерігати за щоденним життям парижан.
3-й район. Притулок художніх галерей, славиться великою кількістю красивих будівель: Національний архів, Національна консерваторія мистецтв і ремесл (CNAM), музей Пікассо.
4-й район. Його називають Маре (з фр. le Marais – болото) або за іменем паризького палацу Hotel de Ville, який там знаходиться. Цей район також популярний серед туристів та місцевих жителів, він славиться островом Сіте, прекрасною Ратушею, Центром Помпіду (він же Музей сучасного мистецтва), площею Ігоря Стравінського, знаменитим Нотр-Дамом і тисячею інших хороших місць, щоб поїсти, випити чи просто погуляти.
5-й район. Найстаріший район міста, який одночасно є університетським (Сорбонна), інтелектуальним, туристичним (Пантеон). Дуже жвавий цілодобово, особливо ввечері. Від вулиці Mouffetard і бульвару Сен-Жермен, тягнуться десятки ресторанів, готові нагодувати всіх голодних парижан та туристів.
6-й район Парижа. Найдорожчим та найпрестижніший у місті: Сенат, Інститут Франції, найстаріший театр Одеон, Школа художнього мистецтва та головна перлина – Люксембурзький сад. Район називається Сен-Жермен-де-Пре, він туристичний і буржуазний одночасно.
7-й район. Його можна було б назвати музейним округом, оскільки в ньому є Музей д’Орсе, Музей du quai Branly – Jacques-Chirac (Азіатського та африканського мистецтва), неймовірний Музей Родена. Крім того, тут є красиві вілли, історичні пам’ятники, розкішні магазини, Військова школа, готель Матіньйон (резиденція Прем’єр-міністра), і… ЕЙФЕЛЕВА ВЕЖА.
8-й район. Золоте серце Парижа. Тут розташована Головна резиденція Президента республіки, Єлисейські поля з Великим та Малим палацами Площа Згоди, квартал Мадлен, Тріумфальна арка. Словом, все те розкішне та дороге, що ми бачимо в кіно та по телевізору, знаходиться тут. А ще Єлисейські поля – це широкий проспект з, місцями, поганими тротуарами, що часто дивує туристів.
9-й район. Орієнтир – Opera. Туристи заходять сюди набагато рідше, але тут чи не найкраща транспортна розв’язка, оскільки квартал обслуговує аж 19 станцій метро. Цей модний вдень і вночі район, разом із Великими Бульварами, які, здається, ніколи не сплять, багатьма театрами, знаменитими універмагами Le Printemps i Galeries Lafayette, Опера Гарньє, дуже елегантна Оперна площа, безліч маленьких ресторанчиків із азіатською кухнею.
10-й район. Розташований на правому березі Сени, відомий своєю вулицею Фобур Сен-Дені та каналом Сен-Мартен. Місця дуже популярні серед парижан та трохи менше серед туристів. Мені подобається в цьому мікрорайоні його еклектичність. Він не є ні французький, ні китайський, ні африканський: він суміш усього, він такий, як сучасний Париж – мультикультурний. Але це не єдине: в цьому районі є дві основні залізничні станції, Gare de l’Est (поїзди на Схід, у Швейцарію та Німеччину), і Gare du Nord (поїзд звідси за кілька годин домчить до Лондона), повно модних кафе і барів.
11-й район. Раніше знаходився в самому серці великих заколотів (згадайте ХІХ століття), а сьогодні це ультрамодний і святковий район, в якому є Бастилія, та наприклад, вулиця, де повно нічних клубів, барів і ресторанів із хорошою репутацією.
12-й район. Не надто людний, але й він має свої невеличкі скарби. При побудові торгового майданчика “Bercy Village” (дуже привабливого, до речі, для туристів) знайшли залишки дерев’яних байдарок, гончарні вироби, луки та стріли, знаряддя з кісток та каменю. Все це демонструється в Музеї історії Парижу.
13-й район. Більше місцевий і менше туристичний. Це колишній район робітничого класу, а сьогодні – азіатський. У 13-му окрузі також розташовані Національна бібліотека Франсуа-Міттерана, у будинках у вигляді розгорнутих книг, та відома лікарня Ла-Пітьє-Сальпетрієр.
14-й район. Має багато кінотеатрів, театрів та культових місць, таких, як вежа Монпарнас, паризькі катакомби, красивий парк Монсурі або фундація Cartier із виставкою сучасного мистецтва.
15-й район. Найбільший та найнаселеніший у столиці. Цікавий величезним торговим центром Beaugrenelle і Статуєю Свободи, копією американської. Він більш орієнтований на спокійне сімейне життя, ніж туристичні пригоди, а знайти тут бюджетне житло буде великою вдачею.
16-й район. Сьогодні це повноправна частина Парижа, але так було не завжди, оскільки колись весь район – нині буржуазний і дуже зелений – розташовувався за межами столиці. Більш житловий, ніж туристичний, але у ньому є знаменита площа Трокадеро, звідки найкращий вид на Ейфелеву вежу, музей Людини, Булонський ліс, і відомий стадіон Ролан-Гаррос.
17-й район. Дуже еклектичний. Молодь збирається в модних барах Place de Clichy, а туристи відвідують Національний музей Jean-Jacques-Henner, величну споруду, в якій розміщуються портрети ХІХ ст. Район Батіньоль із вузькими вуличками, що наповнені магазинами, винними барами та ресторанами, приваблює богемну юрбу. Поруч імпозантні бульвари, що сходяться на майдані Шарль-де-Голля і звідти ж розбігаються у формі зірки в різні сторони Парижу.
18-й район. Характерний двома дуже різними атмосферами. Ультратуристична сторона Монмартру та “занедбана” (але густозаселена) сторона Барбесу, яка вітала колись найбідніші верстви населення Парижа, але зараз поступово перетворюється на квартал, що ним активно цікавляться паризькі хіпстери (вони називають себе «бобо» – буржуазна богема). З цієї сторони Барбесу, я б таки не радила вам шукати ні готелі, ні апартаменти, хоч не виключено, що можуть трапитися хороші пропозиції з житлом, але атмосфера на вулицях вас навряд чи потішить.
19-й район. Колись давно покинутий парижанами, а тепер його околиці набувають все більшої цінності і більше жителів завдяки дешевшій оренді, приємній якості життя, добре розвинутому громадському транспорту. І сусідство з великим і красивим парком Buttes–Chaumon є додатковим приємним бонусом. Туристичних цікавинок тут мало, а от оптимальне житло знайти можна.
20-й район. Останній в паризькій равликовій мушлі, відомий передусім кладовищем-парком-музеєм під відкритим небом – Пер-Лашез, де поховано багато знаменитих людей. А також і кварталом Бельвіль, що з неблагополучного і брудного перетворюється на дуже оживлений і улюблений паризькими гуляками!
Фух! З районами розібралися, де зупинятися – вирішувати вам, залежно від вподобань, планів і вмісту гаманця. Не забувайте звертати увагу і на близькі до Парижу передмістя Issy-les-Moulineaux, Montrouge, Vincennes, Maisons-Alfort, Le Raincy, Asniere sur seine.
Транспорт в Парижі
Тепер трохи про те, як між всіма цими районами пересуватися. Найперше, що б я радила зробити по приїзді – придбати собі електронний проїзний Navigo Dеcouverte. Якщо ви збираєтеся у Париж на довше, ніж два дні – він ваш незамінний друг і, безсумнівно, вартує своєї ціни. Купити його можна у касі на будь-якій станції метро.
€5 коштує сама електронна картка, яка має термін дії 10 років, а €22.80 обійдеться тижневий безлімітний проїзд на всі види громадського транспорту у межах п’яти зон (перші дві зони – історичний Париж, який колись закінчувався огорожею та вхідними брамами по всьому периметру. Вони збереглися до цього часу у назвах станцій метро – porte d‘Orlean, наприклад.
Решту три зони це передмістя столиці, до яких можна дістатися електричками). Тобто ви спокійно можете доїхати з ним і в аеропорт (окрім Бове, туди і звідти їде спеціальний автобус navette, ціна €17 в одну сторону), і у Версаль чи Діснейленд. Обов’язково прихопіть із собою фотокартку, інакше прийдеться витрачатися ще й на неї у фотоавтоматі метро (додайте ще €5 до витрат). Без вашого фото проїзний не дійсний! А штрафи у Парижі високі.
Важлива ремарка: ціна дійсна тиждень із понеділка по неділю, навіть, якщо ви купуєте квиток у четвер! Можна, звичайно, купувати паперові квитки поштучно (un ticket+) чи 10 разом (un carnet de 10 tickets+).
Ціна одного €1.90, десяти – €16,90. Діти від 4 до 10 років – €7,45.
Квиток дійсний дві години з моменту валідації і лише у межах історичного Парижу (1-2 зони). У Версаль, Дійснейленд, аеропорт потрібно купувати квитки окремо у автоматі чи в касі, вказуючи початковий і кінцевий пункти призначення.
Купуючи проїзний, попросіть карту метро, вона безкоштовна i дуже вам допоможе. А якщо ви щасливий власник безлімітного інтернету – завантажте собі на телефон оцей додаток від RATP. Він і рух транспорту у реальному часі покаже, і маршрут з точки А в точку В прокладе, і зорієнтує, де пересісти з однієї лінії на іншу.
У Парижі 14 ліній метро (позначаються цифрами від 1 до 14) і 5 ліній приміських електричок RER (позначаються буквами від А до Е). У багатьох нових вагонах метро потрібно натиснути кнопку на дверях, щоб вони відкрилися, а у старих вагонах потягнути спеціальну ручку. Не всі двері відкриваються автоматично, хоч на зупинках зупиняються.
В автобусах прийнято вітатися з водієм при вході і пробивати квиток. Водій квитки не перевіряє, для цього є спеціальна служба, яка може зайти у будь-який момент. Щоб вийти з автобуса, шукайте маленьку червону кнопку найближчу до вас і тисніть перед своєю зупинкою, інакше водій може спокійно поїхати далі!
Є також 47 маршрутів нічних автобусів Noctilien, які курсують по місту з 0:30 до 5:30. Якщо у вас проїзний Navigo D?couverte, про який я писала вище, то спокійно можете їхати і нічним автобусом; якщо його нема, квиток можна придбати і у водія (Je voudrais un ticket, s’il vous plait, monsieur/madame). Квиток куплений в автобусі, дійсний лише на один автобус. Якщо потрібна пересадка, доведеться купити ще один, або ж використовуйте квитки куплені у касі чи автоматі метро.
У Парижі не прийнято поступатися місцем у транспорті, тому не очікуйте, що когось хвилюватимуть ваші втомлені ноги, а от із відкидних крісел (які біля дверей) у метро в час пік доведеться встати. І свій рівень вихованості покажете, і уникнете зауважень у свою сторону, та й ноги не відтопчуть.
Ще одне правило паризького метро: завжди триматися правої сторони у переходах, особливо, якщо на ескалаторі вам хочеться спокійно постояти, а не бігти у такт зі сходинками. Не блокуйте дорогу і залишайте прохід зліва для людей, у яких менше часу, ніж у вас.
Звичайно, що всі ці поради можна й проігнорувати і, можливо, навіть пощастить не схопити жодного невдоволеного погляду. Але ж ви їдете найперше за приємними враженнями, тож не забувайте творити атмосферу самі.
Таксі в Парижі не має якогось характерного забарвлення – машина може бути будь-яка за кольором, але обов’язково хорошої комплектації. Впізнати службу можна за значком «Taxi Parisien» на даху. Це неодмінний атрибут всіх легальних перевізників. Також справа обов’язково має бути табличка з номером ліцензії. Знайти таксі можна на спеціальних стоянках, які є в усіх значущих громадських місцях і близько більшості пам’яток.
Крім того викликати таксі в Парижі можна за допомогою спеціальних автоматів з написом «Taxi». Вони зустрічаються в місті повсюдно. Потрібно просто натиснути кнопку, і машина приїде найближчим часом. Спіймати машину на вулиці, махнувши рукою, теоретично теж можливо. Але далеко не факт, що водій зупиниться, особливо якщо зовсім поруч знаходиться стоянка. Якщо машина вільна, лампочка горить зеленим кольором, коли зайнята – червоним. Ще один спосіб замовити таксі – виклик по телефону. Існує єдиний номер: +33 (0) 1 45 30 30 30 для всіх служб таксі, але пам’ятайте, що дзвінки з усіх номерів – платні.
Вартість поїздки на таксі в Парижі розраховується за лічильником. За посадку відразу ж нараховується €2,60, або €4 за негайну подачу і €7 при попередньому замовленні. Крім того, мінімальна вартість поїздки в будь-якому випадку складе €7,10, навіть якщо лічильник покаже меншу суму. Існує кілька тарифів, що застосовуються в межах міста в залежності від часу доби і дня тижня.
Велосипеди в Парижі. По всьому місту розташовано безліч станцій оренди велосипедів. До оплати приймаються кредитні картки з чіпом. Підписка на 1 день – €1.70, на тиждень €8, страхувальний депозит – €150. Перші 30 хвилин оренди – безкоштовно, далі 30 хвилин – € 1, наступні 30 хвилин €2 і так далі. Так що не варто брати велосипед надовго, краще міняти його на черговий станції. Якщо сідло велосипеда повернуто назад, то велосипед зламаний (таке буває частенько).
Авто у Парижі не рекомендую – це дуже навантажене транспортом місто, вузькі вулиці і знайти безкоштовний паркінг – те ще випробування, а евакуатори працюють справно.
Мар’яна Гевак, співзасновниця та співавторка літературно-мистецьких прогулянок у Парижі
Як дешево дістатись в Париж із України:
Як знайти дешеве житло у Парижі:
– Пошук по усім системам бронювання готелів HotelsCombined.
– Сервіс найму житла у власників (кімнати, квартири, будинки, бунгало, шале…) AirBnb.
Не забудьте про страховку:
– Придбайте поліс туристичного страхування онлайн за 3 хвилини зі знижкою!
Будьте в курсі усіх акцій та розпродажів:
Підпишіться на нашу сторінку у Фейсбук чи Instagram або отримуйте сповіщення про акції використовуючи Твіттер або читайте наш канал у Telegram!
Ol Zmijuchka
24 Лютого, 2020 в 2:54 am
Чи є в Парижі Убер і чи буде дешевше добиратись ним, ніж класичним таксі?
Мар’яна Гевак
24 Лютого, 2020 в 10:36 am
Убер є, але платити лише карткою, яку потрібно реєструвати у додатку. Так, це точно дешевше і зручніше, бо часом менше очікування, ніж на таксі. Щодо ціни, то минулого року відправляла сестру в аеропорт: таксі від 50Є, за послуги Убера ми платили 37Є