Ми уже писали про те, як в Мексиці спостерігають за сірими китами та детально про нюанси підготовки подорожі в цю країну. Сьогодні про найпопулярніші міста Мексики – Мехіко, Канкун та Тулум.
Перед поїздкою в Мексику я не знайшов жодного добротного путівника, хоча шукав різними мовами. Тому опісля вирішив написати свій. Хочу в ньому відповісти на деякі організаційні питання, а також, чи варто їхати в Тулум, що там робити, чи справді це – другий Балі та схоже.
Мексика – величезна країна, значно більша за Україну. На території Мексики процвітали одразу дві великі цивілізації – ацтеки і майя. Історичних пам’яток, пірамід і древніх таємниць історії тут досхочу. А якщо вас не цікавлять руїни, є нагода чудово відпочити на узбережжі прекрасного Карибського моря чи Мексиканської затоки. В Мексиці можна знайти відпочинок на будь-який смак: це і готелі з системою «все включено» в Канкуні, і супермодні та дивакуваті нічні клуби у Тулумі. Ми були в Мехіко, Канкуні, але здебільшого в Тулумі. До речі, іспанською мовою назва вимовляється ТулЮм, але я все ж залишу традиційний для українців варіант.
Порівняно просто. На вибір одразу кілька авіакомпаній: Lufthansa, KLM, Condor, Air France і Turkish Airlines. Ми летіли туди з Lufthansa, а назад – із Turkish Airlines.
З Одеси, Києва та інших міст України найзручніше летіти Turkish Airlines. Чому? Рейс виконують нові Boeing 787 Dreamliner із повноцінним сервісом на борту. Пересадка в Стамбулі дуже зручна. Це нічний рейс, тому ви засинаєте в літаку і прокидаєтеся вже на місці (якщо, звичайно, засинаєте, сидячи). У Lufthansa рейс денний. Ще можна спробувати Condor: не надто відома для українців авіакомпанія, але це популярний чартерний перевізник Німеччини з вильотами з “Борисполя” на крилах партнера Lufthansa. Вони пропонують хороші ціни, зокрема на преміум-економ клас. Оскільки переліт триватиме 11-12 годин зі Стамбула або Франкфурта, я б рекомендував доплатити за місця в преміум-класі чи хоча б за додатковий простір для ніг. У Lufthansa бувають розпродажі в бізнес-класі і його можна вхопити за $1500. Здебільшого ціни варіюються від $650 за економ-клас в обидва боки до $850 в преміум-економ-клас. Бізнес–клас коштує від $1500.
Сезон триває з жовтня по травень. В цей час в курортних зонах не надто спекотно, менше дощів і водоростей у морі. Ми відпочивали в Тулумі в червні-липні. Хоч дощів було небагато, натомість дуже спекотно, волого, а в морі – багато водоростей.
Місцева валюта – мексиканський песо. Значок у нього як у долара, але нехай вас це не вводить в оману. Курс приблизно $1 – 20 песо. Майже скрізь приймають карти, але є сенс носити з собою трохи місцевих грошей для чайових, або купівлі чогось дрібного з яток на вулиці.
Розетки в Мексиці не європейські, виделка має два плоскі штирі. У мене був адаптер для подорожей, а згодом купив ще адаптер зарядки за $8 у супермаркеті.
Мобільний інтернет набагато дорожчий, ніж в Україні. Передплачена сім-карта з 2 Гб інтернету коштує близько $15. Рекомендую брати Telcel. У АТ&T тарифи дешевші, але мобільного інтернету в Тулумі радше немає, ніж є.
Якщо ви в Google пошукаєте “чи безпечно в Мексиці», то отримаєте шквал інформації, наскільки там криміногенна обстановка. Насправді я жодного разу не почувався в небезпеці чи й навіть просто дискомфортно. Гадаю, якщо не шукати пригод на свою голову, вони і не знайдуться. А якщо таки шукати, то знайти їх можна і у нас в Одесі – не варто так далеко їхати.
Дуже багато варіантів і є з чого вибрати. Ціни на пристойне житло від $20 за добу. Ми знімали готель у самому центрі зі сніданками приблизно $65 за добу – Hotel NH Collection Mexico City Centro. Дуже задоволені – рекомендую. Розкішні сніданки, смачна кава і фреші (особливо рекомендую спробувати зелений сік Jugo verde).
Столиця Мексики. Іспанською мовою Мехіко і Мексика пишуться однаково (Mexico). Тому часто уточнюють Ciudad de Mexico (CDMX) – місто Мехіко. Аеропорт розташований у межах міста, практично в центрі. Дістатися з аеропорту в місто можна на Uber. Він там дешевший, ніж в Україні. Столиця розташована на території стародавнього міста ацтеків.
З визначних пам’яток:
Також користуються популярністю: музей Фріди Кало (квитки купуйте заздалегідь, їх швидко розбирають), музей Дієго Рів’єра Анакуакалі (дуже крутий музей: будівля має форму піраміди, всередині теж надзвичайно цікаво), парк Чапульпетек (величезний парк із озером).
Можна додати в список, але мене не надто вразило: Чапультепекський палац (якщо ви були у Відні чи Парижі, ймовірно, він не здивує), Ринок ремісників (не розумію, чому він такий популярний. Схоже, що там все для туристів і дорого).
Крутих кафе і ресторанів настільки багато, що очі розбігаються. Відгуки в Google і TripAdvisor допоможуть обрати. Порекомендую тільки найцікавіше. Як на мене, це поїсти вуличну їжу в наметах біля музею Сумайя. Смачно і недорого, все готують одразу на місці. Загалом мексиканська кухня специфічна. Не можу сказати, що вона дуже гостра, але жирна – використовується багато свинини.
Мексика – велетенська країна. Відстань від Мехіко до Канкуна 1300 км і летіти 2,5 години, так що дешевих квитків не чекайте. Автобусом їхати близько доби! На автомобілі – 20 годин. У Мексиці 3 основних авіаперевізника – Aeromexico, VivaAerobus, Volaris. Всі вони досить посередні на місцевих рейсах, тому можна вибирати лише за ціною. Рейсів між двома містами величезна кількість (десь близько 40 в день). Вартість квитка – від $50 в одну сторону. Але найцікавіше починається під час його покупки. У Мексиці запровадили податок розвитку аеропортів: купуючи квиток за 40 баксів, будьте готові заплатити ще десь $20 як податок. Уявляєте, якби в Україні ввели податок 20 доларів із кожного проданого квитка?..
Загалом дешевих квитків на місцеві рейси немає. Ми летіли на Volaris, квиток у одну сторону коштував близько $100. Стандартний переліт на літаку Airbus A321. Доплата місця біля аварійного виходу з додатковим простором для ніг – $6. Після прильоту я попросив сфотографувати кабіну пілотів і мені люб’язно дозволили.
Перше враження дещо псується, щойно виходиш із аеропорту. Відразу підбігають десятки таксистів і вмовляють поїхати з ними. Насправді в Канкуні працює Uber, але він не здійснює поїздки в аеропорт і готельну зону – це район уздовж пляжів, де розташовані більшість готелів. Знайти зупинку громадського транспорту не так вже й легко, але вона є: виходите з терміналу і йдете направо. І хай вас не бентежить, що ви її не бачите.
Працівники аеропорту нам толком нічого не змогли пояснити, тому довелося домовлятися з таксистами. Почали торг із $60 доларів за двох за поїздку на мікроавтобусі (у машині це коштує близько $100) і закінчили на $25. До речі, на зворотному шляху машина з готелю в аеропорт коштувала $35. Їхати там близько – 10 км.
Сам Канкун умовно можна поділити на дві зони. Перша – це туристична зона: вузька коса з пляжами, де розташовані всі основні готелі. Готелі різні – від дуже поганих до реальних 5 зірок. І друга зона – це саме місто. Місто досить велике, з населенням 600 тис. чоловік. Здебільшого туристи воліють селитися в цій облаштованій зоні готелів.
Ми вибрали готель на тверду 4* – OLEO Cancun Playa All Inclusive Boutique Resort, який знаходиться в туристичній зоні. Класні номери, їжа і алкоголь теж, є панорамний вид на затоку.
Загалом місто і зона готелів нагадує Анталію, але для американців. Основна категорія туристів тут – зі США. Готелі працюють за системою “все включено”. Треба мати на увазі, що в Туреччині за $2000 за тиждень ви матимете дуже хороший готель. А тут за ці гроші буде щось посереднє, навряд чи турецькі розкоші. Внаслідок масового напливу американців середній чек суттєво більший. Якщо ви думаєте, що американці поводяться на відпочинку краще за слов’ян, то помиляєтеся. Деякі з них сходять із розуму, як в останній день, і напиваються до поросячого вереску. Наші сусідки-афроамериканки знищували їжу 24 години на добу, взагалі не виходячи з номера. При цьому тримали двері відкритими та голосно реготали. В ресторані інша компанія афроамериканок кричала так, ніби вони там одні, а закінчилося все сценою з фільму. Одна з них схопилася з криком «Як ти мене назвала, сучка!?» і почала з’ясовувати стосунки з подругою.
Найдивовижніше в Канкуні – це, звичайно, Карибська море. Воно має колір бірюзи, без великих хвиль, сильних припливів і відливів (на відміну від океану). Вода в морі що взимку, що влітку – приблизно 27 градусів. Але є важливий момент: з травня по вересень у Мексиці – низький сезон. По-перше, настає спека. По-друге, починаються тропічні зливи. Спекою чи тропічними зливами нас не залякати. Але є інша біда – водорості. Хвилі приносять їх із океану і викидають на берег. Водорості тут не такі, як в Чорному морі. Це справжні гілки, ще й досить колючі. Їх так багато, що купатися неможливо. Хвилі викидають водорості на берег, вони гниють і смердять. Готелі чистять свої пляжі з допомогою тракторів, але в воду все одно зайти не можна.
Тому моя порада: не поспішайте селитися в розрекламованій готельній зоні в самому Канкуні, а поїдьте трохи південніше – в Плайя-де-Кармен чи інші містечка. Цінник там зменшується вдвічі, а море точно таке ж. В цілому, летіти на відпочинок лише в Канкун особливого сенсу немає – краще провести відпустку в Туреччині або Домініканській республіці. Метою ж нашої подорожі була Рів’єра Майя – місто Тулум (120 км від Канкуна).
Ми орендували машину і вирушили на ній до Тулуму. Тулум – це така собі суміш Ібіци і Балі, місто європейських і американських експатів на узбережжі Мексиканської затоки. Сюди прилітають голівудські кінозірки, бразильські моделі, діджеї та різна творчо-хіпстерська інтелігенція. Кількість клубів на набережній більше сотні. Всюди кафе зі смузі-боулами для прихильників здорового способу життя. Модні кав’ярні і магазини, багато велосипедів. Ми їхали побачити куточок, який ще не витоптали туристи.
Тулум також можна розділити на дві зони і це важливий момент. Перша зона – це набережна, вздовж якої знаходяться клуби і готелі. Це саме те місце, де проходять всі тусовки і можна жити майже на пляжі. Однак навіть у низький сезон номер в готелі з рейтингом 4/5 на Гуглі буде коштувати від $200 на добу без харчування. А щось класне – від $500 доларів на добу. Тому не дивно, що майже всі селяться не на набережній, а в містечку поряд, яке і називається Тулум. Знаходиться приблизно в 8 км віюд набережної. Ми теж приїхали в це містечко і оселилися в невеликому готелі. Я б оцінив його на 4 з 5. Ціна – $70 на добу.
Пересуватися Тулумом ідеально було б на велосипедах. Але тут взагалі немає велодоріжок, хоча велосипедистів стільки ж, скільки і автомобілістів. Місцеві кермують дуже погано (гірше, ніж в Україні). Дороги ґрунтові, а часто ще й з ямами. Температура влітку +36. До того ж оренда велика коштує $10 на добу+застава $170. За ці гроші, наприклад, на Балі можна орендувати дуже класний скутер і навіть без застави.
Громадського транспорту в Тулумі немає. Є досить дороге міське таксі. Ви звичайно запитаєте: “А чому вони не катають на скутерах, як у Південно-Східній Азії?”. Бо їх крадуть. Як і велосипеди. Тому і вимагають таку велику заставу. А як щодо прогулятися пішки? Теж погана ідея, бо тротуарів майже ніде немає, а до набережної пиляти 8 км. Коротше, без машини тут робити нічого.
Тулум став містом експатів і тут дуже багато французьких, італійських кафешок та ресторанів, не кажучи вже про мексиканську кухню. Велике розмаїття модних барів, кафе та ресторанів – з харчуванням проблем не буде. Просто відкривайте Google і дивіться все з рейтингом вище 4.5.
Я б назвав ціни київськими:
Ціни в закладах на набережній автоматично мультиплікуються 1,5-2 рази.
Зверніть увагу: громадських пляжів немає. Тобто їх всього два або три. Майже вся берегова лінія окупована приватними пляжними клубами. Вхід туди безкоштовний, але потрібно внести депозит $40 (їх потім можна використати для замовлення страв чи напоїв). Здебільшого ці beach clubs сконцентровані на набережній протягом 8-10 км. Паркуватися на набережній можна. Але парковка авто коштує $10-50. Як варіант, можна знайти заклад зі своєю парковкою. Загалом логістика тут погана.
Тутешнє море теж кишить водоростями і купатися в ньому взагалі неможливо. А платити 50 баксів за те, щоб полежати на пляжі поруч із гниючою горою – сумнівне задоволення. Тому ми знайшли альтернативу морю – пляжний клуб, на березі лагуни. Лагуна огороджена природним хвилерізом і водорості з моря в неї не потрапляють. Її площа приблизно метрів 100 в діаметрі. Там мілко, але плавати можна – для 1-2 днів згодиться.
Також рекомендую деякі пляжні клуби і готелі з басейнами – деякі з них настільки приголомшливі, що вам не захочеться їхати з Тулума. Взагалі клубів багато. Десь 20-30 з них – реально круті, рівня Ібіци. Є кілька клубів sunset view. У деяких закладах потрібно бронювати стіл заздалегідь. Ціни теж трохи кусаються, але вечірки бомбезні, атмосфера драйвова, люди танцюють до ранку. В одному з клубів діджей періодично вимикав музику і весь натовп співав без неї. Щоб зрозуміти який клуб краще, потрібно сходити в кілька.
Єдиний мінус – це погана дорога і затори. Набережна довга. Тротуарів немає, ввечері все це перетворюється в одну величезну пробку. Дорога частково без асфальту і з глибокими ямами. Ми якось простояли в пробці дві години.
Піраміди Майя. В Тулумі є місце розкопок – Рів’єра майя. Розкопки не надто вражають. Можна подивитися маленькі піраміди та залишки стін. Екскурсія займе не більше 2 годин.
Чичен-Іца. Політичний і культурний центр майя на півночі півострова Юкатан в Мексиці, священне місто народу Іца. Їхати з Тулума дві години на одну сторону. Вартість вхідного квитка близько $40 з людини. Чичен-Іца – це не одна піраміда, а цілий великий комплекс пірамід і будівель. Їхати треба вранці, інакше спека вас уб’є. Готуйтеся відбити атаку одного мільйона приставал, які намагатимуться продати все, що завгодно, за один долар. Загалом побувати варто.
А найцікавіше – це сеноти. Вони нікого не залишають байдужим! Сенот – це затоплена водою карстова печера, у якій багато-багато років тому обвалилася стеля. Вода всередині холодна і кришталево чиста. Промені сонця, пробиваючись крізь неї, створюють надзвичайно гарні картинки. Зверху печери прикрашені ліанами.
Сенотів – сотні, вони з’єднані між собою ланцюгами довжелезних тунелів. Ось декілька найцікавіших, які варто відвідати:
Muyil. Напевно найкрутіший досвід за довгий час. Муйль знаходиться 20 км від Тулума, в заповідній зоні. В екскурсію входить огляд руїн (один раз ми їх вже бачили, тому вирішили не витрачати час і гроші) і найцікавіше – це прогулянка на човні. Поруч знаходяться два озера з кришталево чистою водою, які з’єднані між собою каналом. Спочатку човни пливуть одним озером, потім вузьким каналом потрапляють в інше. І далі починається найцікавіше – сплав за течією.
Ламаною англійською нам пояснили, що далі ми пливемо самі, без човнів. Попереду серед мангрових дерев – невеликий канал, 3-4 м завширшки, 2-2,5 м глибиною. Не можу сказати, що ідея плисти в невідомому напрямку серед хащів сильно надихає. Але робити було нічого і ми стрибнули в рятувальних жилетах в воду. Течія виявилася досить сильною і не довелося докладати жодних зусиль, щоб плисти. Ми просто лягли на воду, вона понесла нас уперед – повний релакс. Уявіть: прохолодна, кришталева вода, над вами – мангрові дерева, крізь які видно небо, і вода несе і несе вас уперед. Втрачається відчуття часу – це схоже на медитацію. Минуло 30-40 хвилин і ми припливли до маленького причалу, де на нас вже чекали провідники. Незабутній досвід! Обов’язково спробуйте!
Sfer Ik Tulum. Музей архітектури, який однозначно варто відвідати. Відвідувачі потрапляють в якесь неймовірне приміщення в стилі біодизайну. Поки знаходишся там, ти не завжди розумієш, чи зробила це людина, чи якісь прибульці з іншої планети. У житті все виглядає набагато крутіше, ніж на фото. Місце максимально інстаграмне.
Музей Mystika. Це проект мексиканського фотографа Пепе Сохо. У 2017 році він завоював перше місце на міжнародному конкурсі з фотографії в категорії «Природа». В Тулумі знаходиться аудіовізуальна виставка його робіт. З допомогою безлічі проекторів зоображення проектуються на всі стіни довкола. Вони рухаються і з’являється враження, ніби ви теж знаходитеся всередині них. Подивитися картини Пепе можна в його інстаграмі. Вхід у музей коштує близько $15.
Там же знаходиться Tulum Tower. Цю платформу на висоті 35 метрів видно з багатьох точок Тулума. Відвідувачі мають нагоду розташовуватися на відкритому майданчику з напоями і насолоджуватися видом усіх околиць довкола. Таке собі колесо огляду по-тулумски.
Спроба порівняти Мексику і Тулум, зокрема, з Балі, Таїландом та іншими країнами Південно-Східної Азії, імовірно, розчарує. Ціни високі, сервіс посередній. Тут навіть сильніше відчувається розрив між бідними та багатими. Інфраструктура Тулума дуже далека від досконалості, при цьому ціни завищені. Я обмінювався враженнями з друзями, які були там 2-3 роки тому. І ми дійшли до висновку, що ціни однозначно ростуть.
Хіпстерська історія – кататися на велосипеді в парео і капелюсі – тут не працює.
Мені не сподобалося, що на кожному кроці величезна кількість поліцейських із автоматами. Та що навіть працівники туристичної сфери не говорять англійською і навіть не прагнуть цього. Дуже багато ось цього жебракування «ван долар, містер, ван долар». Проте в Тулумі є, чим зайнятися: багато унікальних місць – сеноти, муйль, піраміди. Велика кількість дуже красивих і сучасних кафе/ресторанів, модні клуби.
➡ Авіаблогер Володимир Біленький
(фото автора)
Підтримати проектПідпишіться на нашу сторінку у Фейсбук чи Instagram або отримуйте сповіщення про акції використовуючи Твіттер, Viber або читайте наш канал у Telegram!
Пропонуємо вже дев'яту традиційну добірку туристичних акцій та розпродажів до Black Friday (Чорної п’ятниці) 2024…
З 15 грудня в графіку руху з'являється новий маршрут: безпересадкові купейні вагони сполученням Львів —…
У новому графіку руху на 2025 рік пасажири отримають кілька важливих нововведень. З 15 грудня…
Укрзалізниця разом зі словацькою залізницею ZSSK запустить новий маршрут Київ - Братислава з 15 грудня!…
Укрзалізниця повідомила про запуск нового прямого щоденного потягу Київ – Будапешт з 15 грудня. Потяг…
Україна та Словаччина погодили запуск нового залізничного сполучення між Києвом та Братиславою. Про це повідомляє…