Я думала, що потраплю на Сейшельські острови років у 50. Коли життя вже вдасться. Видно, воно вдалося раніше. У цьому випадку – не всупереч, а завдяки пандемії та зниженим цінам.
Вікна нашої квартири на головному сейшельському острові Мае, здається, мають найкращий вигляд. Гарно, чи не так?
Вранці ми прокидаємося, їмо і трошки працюємо, дивлячись на бірюзовий океан і зелені гори. Сейшели – ще одна мрія, яка здійснилася! Навіть трішки не віриться. Зараз гарна нагода побувати на одному з найдорожчих курортів світу, тож розповім деталі подорожі.
Довідка Lowcost.ua
Республіка Сейшельські Острови, Сейшели – найменша суверенна держава Африки і один із найдорожчих курортів світу. Країна розташована в Індійському океані на північ від Мадагаскара. Сейшели – це 115 островів, з яких лише 30 населені. Славляться природною красою та особливою флорою та фауною. Океан біля островів аж кишить різноманітними мешканцями: там мешкають 900 різновидів риб, 50 видів коралів і 100 видів раковин.
Туризм є основою економіки країни. В цій сфері працює більше половини населення. Популярний різновид туризму – весільний: на островах проводять церемонії та прилітають в медовий місяць. Також Сейшели люблять дайвери та поціновувачі спокійного відпочинку. Деякі гранітні острови архіпелагу — одні з найдавніших на планеті.
Ми летіли з Києва Qatar Airways з однією стиковкою в столиці Катару Досі. Загалом переліт тривав ~13-14 годин разом із пересадкою. Також на Сейшели здійснюють польоти Turkish Airlines з пересадкою в Стамбулі та Emirates (лише з Дубая).
З Україною безвіз. Потрібні документи: ПЛР-тест (навіть після вакцинації), бронь житла, квитки назад, страховий поліс, який покриває лікування Covid-19. Перед поїздкою треба зробити онлайн Travel Authorization, куди завантажити всі документи. Без цього не пустять на літак.
Масочний режим, який сумлінно дотримуються всі сейшельці. Зараз туристам заборонено користуватися громадським транспортом (я щиро засмутилася через це) – лише таксі або оренда авто. Супермаркети, ресторани, ринки відкриті. Скоротили графік поромів на інші острови (це теж засмучує).
Всі доволі добре говорять англійською та французькою, навіть рибалки на ринку. Рівень англійської значно кращий, ніж, наприклад, в найближчих континентальних країнах – Танзанії і Кенії, де англійська теж офіційна. Можете робити висновки про рівень освіти. Французьку також вивчають у школі. А в побуті місцеві говорять креольською – це видозмінена протягом століть французька, змішана з іншими мовами перших поселенців.
Ми купили квитки по акції за €494 у два боки – інакше, думаю, ми сюди ще не полетіли би.
Валюта Сейшельських островів – сейшельська рупія.
Якісний обід на виніс – від 100-160 грн (рис/картопля + курка/баранина/свинина/риба).
Вечеря у ресторанах – від 330 гривень.
Купляли свіжу рибу на ринку – 80 грн. за одну середнього розміру, достатньо велику для двох дорослих людей. Можна готувати самому на грилі, якщо знімати апартаменти чи віллу. Основа місцевої кухні – морепродукти, рис, кокоси та карі.
Вхід до музеїв/нацпарків – від 250 грн.
За моїми спостереженнями, житло – ледь не єдиний доволі дорогий пункт в поїздці на Сейшельські острови – від 2000-3000 грн/доба за апартаменти і від 5000-8000 грн/доба за готель.
Все інше – це рівень цін Західної Європи.
Між островами пересуваються літаками місцевих авіаліній, а також на поромах.
Щодо пересування громадським транспортом на певному острові. Я була вражена, що зупинки є навіть у віддалених районах неподалік пляжів. В одному з таких місць ми зупинилися купити у селянина кокоси, запитали про транспорт і він нарахував 8 щоденних рейсів, кожен о певній годині. Звісно, розклад розрахований на тих, хто їздить на роботу, а не на пляж, але вибір є. Сам транспорт – це автобуси, не маршрутки і не саморобні дала-дала, як на Занзібарі. Вартість проїзду – 15 грн. Спочатку ми хотіли орендувати авто лише на 2 дні, а до нашого житла доїхати автобусом. Але, на жаль, зараз туристам заборонено користуватися громадським транспортом.
На три голови вищий, ніж в Кенії і Танзанії – прямо за етикетом і клієнтоорієнтований. Причому ми встигли поговорити і з поліцією, і з працівниками в банках, обмінниках, при оренді та здачі авто, на заправках, на ринках і т.д.
Гарні – на 5 з мінусом. Втім, через ландшафт вони іноді доволі вузькі, круті й часто дуже круті під час заїзду до житла – бо весь острів Мае тягнеться вгору. Рух лівосторонній, як в Британії. Більшість машин, як у місцевих, так і орендованих, – це малюсенькі Hyundai i10. Вартість оренди машини такого класу від 1350 грн/доба.
До речі, у місцевих іноді по 2 машини: одна – міні, друга – джип/пікап. Думаю, за цим можна оцінити рівень розвитку країни. І дійсно враження були, наче ми не в Африці, а в якійсь країні Євросоюзу – навколо спокій та гарна інфраструктура. Але звісно, не всі сейшельці – багатії.
Лише на 1 год. відрізняється від України, немає ніякого джетлега, й оскільки ми працювали частину днів, це було надзвичайно зручно.
Майже будь-яке житло на Сейшелах, особливо на головному острові Мае, має вид на океан! Все завдяки специфічному ландшафту острова: суша підіймається від берегової лінії вгору аж до середини острова. Виглядає це дивовижно! Дивіться це коротеньке відео, щоб скласти уявлення.
Майже кожне житло знаходиться на схилі, вище сусідів знизу, і тому номер чи апартаменти з красивим краєвидом знайти простіше простого.
Виявилося, що не всі пляжі – для купання, але всі пляжі – фантастично красиві. Річ у тому, що на деяких з них є сильні підводні течії, які можуть затягнути в океан. Про це попереджають інформаційні стенди при виході на берег. Також в травні-червні триває високий сезон. Він характеризується Південним мусоном (немає дощів, свіжий вітерець, який зменшує температуру вдень), але із західного берега через вітер – дуже високі хвилі.
На фото – наш пляж Анс Рояль ввечері і вранці
Класно стрибнути у машину і поїздити у пошуках свого улюбленого пляжу. На острові Мае можу порекомендувати: Анс Солей, Анс Рояль, Анс Інтенданс та Такамака.
Також на Мае цікаво прогулятися столицею Вікторія, яка вважається найменшою столицею світу, зайти на ринок, побачити місцевий “Біг Бен” та індуїський храм.
Можна піти у невеликий похід в національному парку Morne Seychelles – треки недовгі, але дуже мальовничі.
За нагоди варто поїхати на острів Праслен, щоб відвідати національний парк Vallee de Mai – тут ростуть унікальні морські кокоси у формі жіночих сідниць.
А на острові Ла Діг знаходиться найпопулярніший пляж Анс Сурс д’Аржо з найбільшими кам’яними валунами, які роблять Сейшели такими особливими.
Окрім своїх білосніжних пляжів, Сейшельські острови ще славляться величезними кокосовими горіхами. Вони нагадують, жіночі сідниці (а, може, і не сідниці – думки розділилися) та чоловічий член. Дивіться фото й самі оцінюйте!
Різні форми у жіночого та чоловічого плодів. Насправді їх мають багато фруктів-овочів, але у випадку з кокосовими горіхами на Сейшелах – виглядає справді унікально!
Ці чудо-горіхи називаються коко-де-мер – морський кокос. Морським його назвали завдяки тому, що жіночі горіхи падали в океан, і сильні течії відносили їх аж до берегів Індії, Мальдівів та Індонезії. А оскільки там такі кокоси не росли, люди думали, що ці плоди прямо з дна морського. Сейшели на той момент ще не були заселеними. Ніхто не міг сказати: “А, так це ж кокоси з мого острова!”, тому назва “кокос з моря” закріпилася назавжди.
Морський кокос – найпопулярніший сувенір з Сейшельських островів. Важити він може і 20 кг. А коштувати – $300. Просто так взяти й вивезти горіх із островів ніхто не дасть, заховати його серед купальників та футболок у валізі не вийде – розмір надто великий. Кожному купленому сувенірному кокосу надається ліцензія – документ, що його придбано офіційно та можна законно вивозити.
Річ у тому, що кокоси ростуть лише на двох невеликих сейшельських островах – Праслен і Курйоз. Це ендемічні види і їх намагаються зберегти там, де вони росли завжди. Також потрібно від 25 до 50 років, щоб виросла одна пальма. Ще 8-10 років, щоб на пальмі виріс один кокос. І ще до 10 років, щоб він висох для продажу. Погодьтеся, фраза “час – це гроші” набуває нового значення. Коли Сейшели належали Британський Імперії, ціна за один горіх сягала 400 фунтів, що сьогодні має еквівалент $73 000.
Більшість сувенірів на Сейшелах мають зображення морського кокоса – магніти, футболки, парео, статуетки, в аеропорту навіть туалети замість “Ж” і “Ч” позначені жіночим і чоловічим плодами. У кав’ярні подадуть каву у горнятку з “дупкою”, на паспортному контролі вам вліплять цю “дупу” прямо в паспорт, а під час вильоту – ще одну на прощання.
Ганна Бурлака, яка відвідала 68 країн на 5 континентах
➡ YouTube
Підпишіться на нашу сторінку у Фейсбук чи Instagram або отримуйте сповіщення про акції використовуючи Твіттер, Viber або читайте наш канал у Telegram!
Україна та Словаччина погодили запуск нового залізничного сполучення між Києвом та Братиславою. Про це повідомляє…
Український перевізник Autolux анонсував розпродаж квитків до Польщу зі знижкою до 50%! Вартість квитків стартує…
Польський залізничний перевізник SKPL Cargo подав заявку до управління залізничного транспорту Польщі на запуск міжнародного…
FlixBus оголосив про запуск нового маршруту з Києва до Мюнхена. Також компанія повідомила про нове…
Геловін (Halloween) – це пора таємничості, карнавальних костюмів і атмосферних подій для всієї родини. Проте…
Wizz Air відкриває базу та розмістить один літак Airbus A320 в аеропорту столиці Молдови -…