– Паспорт! Паспорт поверни!
Я кричу щосили і бачу, як чоловік миттєво зникає за кутом. В нього моя сумка, а в ній документи, гроші і телефон. Грошей небагато, але ж паспорт! За ним за ріг погнала і Беті, з нею я знайома заледве годину. Хоч і мала зростом і крупненька, жене вона щосили.
– Зупинись, дурень, в тебе будуть великі проблеми, – і далі відмінний набір матюків…, – кричить на всю околицю Беті, так що всі навколо вже в курсі, що трапилось. – Вона ж інозееемка!!! – І знову матюки.
За хвилину за ріг звертаємо і ми. На мене вже всі тикають пальцем і вказують дорогу, куди зникла ця парочка. Нервую і сама матюкаюся усіма мовами, які знаю. Намагаюсь згадати, чи є на Кубі українське посольство. Навколо збирається натовп.
– Заспокойся, – кажуть знайомі дівчата. Беті його знає. Зараз вони розберуться.
Ця історія трапилася на околиці містечка Сантьяго-де-Куба, за 800 км від столиці на третій день моєї подорожі на Острів свободи. Вирушила туди з групою знайомих аргентинок і у нас ще були попереду три тижні мандрів. Розв’язка настала дуже швидко. Хлопець, який мене пограбував, нічого розумнішого, ніж сховатися у своїй квартирі, не придумав. Люди намагалися вмовити його матір вплинути якось, та марно. Через кілька хвилин у дворі з’явилася поліція, ще через кілька хвилин мені повернули сумку і попросили перевірити, чи все на місці. Хеппі енд для мене і вісім років узв’язнення для мого кривдника.
Напевно, після таких історій мало-хто назве країну, де це сталося, улюбленою. Та пережитий стрес я сприйняла як своєрідне випробування і таки вирішила продовжити подорож Кубою. Ця історія навчила мене двох речей: на Кубі справді безпечно і на Кубі – неймовірні люди. Мені достатньо було голосно крикнути про допомогу, і за грабіжником побігли з десяток людей. І як виявилося пізніше, моя історія не була унікальною, схожі ситуації траплялися з іншими мандрівниками і в більшості випадків зі щасливим кінцем.
З того часу на Кубі я бувала не раз, продовжую вивчати острів і своїми історіями намагаюсь надихати людей таки раз в житті запланувати подорож на Кубу. Тому й починаю у співпраці з LowcostUa публікувати серію матеріалів про цей дивовижний карибський острів-країну, а також запрошую на мої авторські тури справжнью Кубою – таке в стандартному турпакеті не побачити.
Одразу скажу – я не хочу вдаватися в політичні та історичні подробиці, а також давати оцінки революції Фіделя та кубинському соціалізму. Єдине: всі ми маємо розуміти, саме завдяки цим подіям Куба залишається настільки унікальною та цікавою для туристів. Більшість українців, які вирушають на Кубу, купують стандартний пакетний тур переліт-трансфер-готель. Це дешевше, ніж самостійна подорож, але особисто я не бачу сенсу так далеко летіти тільки заради пляжу і готелю. Без можливості побачити країну. Максимум рекомендую зупинятися в таких готелях на ніч-дві одразу по прильоту на острів чи вже після активних мандрів Кубою. Бо пляжі карибського моря таки прекрасні.
Щоб скласти більш-менш непогане уявлення про Кубу рекомендую відвідати:
Місто-історія, місто-вечірка, місто-кубинський реалізм. До речі, Гавана – цьогорічна ювілярка. У листопаді місто відзначає 500 років з дня заснування. Тому поспішайте, на святкування ще можна встигнути. У Гавані я люблю все – від багатокілометрового Малекону (набережної) до тепер пошарпаних, а колись помпезних будинків. Люблю заглядати у старі готелі – вони бережуть стільки історії! Десь довгий час жив Хемінгуей, десь облаштувалась американська мафія, а в більшості і дотепер на терасах із чудовим видом на місто можна ліниво попивати мохіто чи дайкірі та насолоджуватись краєвидами під супровід запальної кубинської музики.
Любите природу – вам сюди. Однойменна долина Віньялєс входить у список світової спадщини ЮНЕСКО. Саме і цьому регіоні вирощують знаменитий на весь світ кубинський тютюн, є десятки фабрик, де вас навчать скручувати відомі сигари та покажуть, як правильно їх курити. До речі, знали, що кубинці люблять курити сигари з медом?
Якщо в кубинському реалізмі вам захотілося трохи причесаної та красивої Європи – сміливо вирушайте в місто Трінідад. Вимощені бруківкою вулиці, просторі колоніальні будинки з височезними стелями, дерев’яні різнокольорові віконниці – засноване іспанськими колонізаторами місто живописне та чарівне. Тут безліч хороших ресторанів та кав’ярень, багато музики та галерей. Місто маленьке, розмістилось, мов на долоні, поміж невисоких гір і надзвичайно затишне.
Традиційно туристи приїжджають на Кубу за сонцем, пляжами, сигарами та красивими фото з ретро-автомобілями. Так, все це дійсно цікаво і варто спробувати. Та щоб побачити й нетуристичну, зате живу і справжню Кубу рекомендую ось що:
Зараз це один з найбідніших, але найколоритніших районів міста. Щоранку ви будете бачити як школярі у краватках бігають до школи, як сусіди вмощуються на порогах своїх будинків, щоб просто поспілкуватись, як дрібні торговці тягнуть свій нехитрий крам на продаж, при цьому гучно вигукуючи, що в них є. Як чоловіки великими групами у затінку будинків емоційно грають в доміно, а молодь на тротуарах відпрацьовує нові па модних танців. Центральна Гавана вам покаже справжнє кубинське життя.
“Що? Так банально?!”, – скажете ви. І я вам ствердно похитаю головою. Насправді приготування їжі на Кубі – це квест для найстійкіших мандрівників. Якщо ви думаєте, що там само легко, як і в Україні, можна купити продукти, які вам хочеться і швидко з цього приготувати щось смачненьке – не будьте наївними. Куба живе в умовах тотального дефіциту і часто в магазинах, окрім рому та кількох одиниць продуктів, немає нічого. Де і як все шукати – знають спритні кубинці. Тому краще заплатіть господині дому за вечерю і вона все швиденько за вас зробить.
Навіть якщо ви подорожуєте соло, на Кубі вам ніколи сумно не буде. Кубинці дуже відриті, їм цікаво спілкуватись з іноземцями, а коктейль куба лібре лише допоможе вам швидше і краще зрозуміти місцевих. Навіть якщо ви не спілкуєтесь іспанською.
Хочете ще кубинського реалізму?
Налаштовуйтеся, що буде довго і нудно. Постійні черги на Кубі – це норма. Саме тому більшість туристів купують картки з рук за подвійну і потрійну оплату, лиш би не втрачати час.
Ну і для найбільш витривалих мандрівників-експериментаторів.
Це, до речі, середня місячна зарплата кубинця. Існує стереотип, що бідні країни завжди дешеві для туристів. Це, друзі, не про Кубу. Тут мінімальна вартість проїзду в таксі – 10 доларів, година інтернету – один долар, вечеря 12-15 доларів у недорогому ресторанчику.
Карибське море і білосніжні пляжі, запальна музика і танці, бідність, дефіцит, але при цьому багато щастя. Куба з задрістю дивиться, як розвивається зовнішній світ, а іноземці, які прилітають на острів, щиро дивуються, як можна бути настільки відкритими, простими і життєрадісними в умовах жорсткого соціалізму. Жити на Кубі нелегко, як кубинцю, так і іноземцію. Але це не відлякує ні одних, ні інших. Ну як? Ще мрієте про Кубу? Тоді чекайте на нові дописи!
Туристична агенція онлайн Misto.travel спільно з туроператором Anex Tour та чартерним перевізником Azur Air Ukraine пропонує пакетні тури на кубинський курорт Варадеро із Києва у період з січня по травень 2020 року:
Київ – Гавана – Київ:
Київ – Варадеро – Київ:
Софія Вовк, організатор авторських турів по Центральній Америці, турлідер в My name is travel
Україна та Словаччина погодили запуск нового залізничного сполучення між Києвом та Братиславою. Про це повідомляє…
Український перевізник Autolux анонсував розпродаж квитків до Польщу зі знижкою до 50%! Вартість квитків стартує…
Польський залізничний перевізник SKPL Cargo подав заявку до управління залізничного транспорту Польщі на запуск міжнародного…
FlixBus оголосив про запуск нового маршруту з Києва до Мюнхена. Також компанія повідомила про нове…
Геловін (Halloween) – це пора таємничості, карнавальних костюмів і атмосферних подій для всієї родини. Проте…
Wizz Air відкриває базу та розмістить один літак Airbus A320 в аеропорту столиці Молдови -…