Останнім часом моя стрічка в фейсбуці наповнена постами людей, які мандрують Японією. Іноді з цих постів мені здається, що ми з ними буваємо в різних Японіях. Мабуть, так воно і є. У кожного свої враження. Це ж треба було дожити до 38 років, щоб зрозуміти таку просту річ: будь-яка інформація, яку ми зустрічаємо в інтернеті, – це лише власні враження людини. Тому я вирішила записати свої. Прошу сприймати їх суто як суб’єктивну точку зору, не підтверджену науково.
Наша сім’я була в Японії п’ять разів, тричі – із дітьми. Перший раз ми полетіли туди у 2014 році, тому іноді можу порівнювати, що змінилось за цей період. Одразу скажу: тунець відчутно подорожчав. Хоча загалом, як на мене, міф щодо супер-дорогої Японії трохи перебільшений. Звісно, якщо їхати туди в сезон цвітіння сакури або різнокольорових осінніх кленів, то ви потрапите в піковий туристичний сезон, а відтак все буде дорожче, ніж в інші періоди. Якщо обрати зиму або літо, ціни не будуть так лякати.
Японське посольство в Україні – найбільш улюблене та гуманне зі всіх посольств. Отримати візу не складно. А в минулому році процедуру ще більш спростили. Запрошення з японського боку тепер не потрібне. На сайті посольства вся інформація детально описана. Подаєте необхідні документи (дітям приходити не потрібно, паспорти залишати не треба) – і рівно через п’ять днів повертаєтесь з паспортами (може бути хтось один з сім’ї), чекаєте хвилин 15 і отримуєте візу.
Для короткострокової туристичної візи потрібні такі документи:
1. Візова анкета – 2 екз.;
2. Фотографія – 2 екз., 45 х 45 мм;
3. Закордонний паспорт + копія 1-ї стор.;
4. Документи, які підтверджують фінансову спроможність:
– довідка про поточний стан банківського рахунку;
5. Програма перебування;
6. Підтвердження бронювання або сплати авіаквитків та готелів.
Якщо якихось документів не вистачить, або вони будуть заповнені не правильно, вам про це скажуть, і ви зможете принести їх в інший день. Віза для українців безкоштовна.
В Японії існує чітка та зрозуміла система метро та поїздів (JR). Спочатку мережа метро в Токіо лякає: 13 ліній, 285 станцій. Але насправді вона дуже зручна, а розібратись не складно. Назви станцій написано і японською, і англійською. На кожній станції є безкоштовний вайфай, Google Maps прокладає шлях, підказуючи, який краще обрати вихід, яку платформу і о котрій прибуває ваш поїзд.
Самі японці завжди готові допомогти, навіть якщо вони не говорять англійською, а ви – японською. Бувало навіть так, що коли ми роздумували над паперовою картою метро, то до нас підходили японці, жестами дізнавались, куди нам треба, міняли свій маршрут, проводжали нас до потрібного нам місця, потім розвертались і йшли далі по своїх справах. Єдина станція, яка мене досі лякає по-справжньому – це Shibuya (Шібуя). Мабуть, ви бачили відео з найбільшого перехрестя у світі та фото пам’ятнику собачці Хатіко, так от це тут.
Два мільйони людей у день, десятки входів-виходів, перетин кількох станцій у кілька поверхів. Я чесно гублюсь там кожен раз навіть із гугл-картою. І це лише четверта по завантаженності станція в Токіо. На перші три я навіть не сунусь.
Вартість проїзду в метро залежить від кількості станцій та від лінії метро (від 160 єйн, це приблизно 1,5 долари, для дітей 50% знижка). Квитки купуєш в автоматах біля входу на станцію тільки за готівку. Якщо складно визначити, скільки саме платити (хоча в гугл-картах навіть це написано), то можна купити найдешевший квиток, а потім доплатити різницю на виході.
Існують вагони метро тільки для жінок. Ми бачили кілька таких рожевого кольору. Мої хлопці випадково туди зайшли і одразу вискочили в інший вагон. Але кілька японських чоловіків спокійно їхали поруч із жінками.
Найшвидша мережа поїздів, яка поєднує всю Японію, називається шинкансен. Поїзди шинкансен розвивають швидкість 260 км/год. В 2020 році планується збільшити швидкість до 320 км/год. Іноді квитки на такий поїзд дорожче, ніж на літак. З Токіо до Осаки можна добратись за дві з половиною години та за $150 (переліт втричі дешевше). Якщо ви плануєте кілька разів пересуватись на шинкансенах, можна купити проїзний квиток.
Між островами Японії зручно пересуватись літаками. Коли ми вперше летіли з Саппоро до Токіо, а наш рейс був рано вранці, то вирішили не ризикувати та не їхати на першому метро. Ми взяли таксі та приїхали в аеропорт за дві години до рейсу, як і треба. Виявилось, що двері в аеропорт зачинені! У нас шок, нам додому! Але аеропорт відкрився рівно перед тим, як приїхали перші пасажири на метро. Працівники авіакомпаній стали в ряд, склали перед собою руки, поклонились пасажирам, привітались і спокійно почали працювати. Додому ми встигли.
Іноді чекін на внутрішні рейси починається за 20 (!!!) хвилин до злету, а посадка – за 10 (!!!) хвилин! Всі чітко і вчасно.
Оскільки нас четверо, то іноді вигідніше та швидше проїхати на таксі. Мінімальний тариф – 600 японських йєн ($5-6). Таксисти вдягнуті в костюми з білими рукавичками та кептариками. Двері в машині відкриваються і закриваються автоматично. Єдине, що таксисти майже не розуміють англійську, навіть у великих містах. Тому ми показували їм картинку з адресою японською мовою.
В Японії крім звичних нам чи капсульних готелів, або хостелів та навіть квартир, можна пожити у традиційному готелі, який називається рьокан. Це не готель на кожен день, але один раз пожити в ньому варто. Тобто якщо ви збираєтесь приїхати, закинути речі та гуляти по місту, то цей варіант не беріть. В рьоканах треба провести час і отримати незабутній досвід. Зазвичай номер – це порожня кімната, підлога якої вкрита татамі (японські мати). Замість ліжка – футон, тобто матрац, який розкладають на ніч, а потім ховають у шафу. Посеред кімнати низенький столик і два стільці без ніжок, тобто ви фактично сидите на підлозі. На столі – термос із гарячою водою та чай. Ніяких інших меблів (шафи, тумбочки) немає.
Найстарішим готелем у світі вважається японський рьокан, якому 1300 років, і яким весь цей час керує одна й та сама сім’я. Називається він Nishiyama Onsen Keiunkan Номер тут можна зняти за приблизно 400 доларів на двох на ніч. Інші рьокани, до речі, коштують приблизно стільки ж.
В рьоканах, зазвичай, є онсен – традиційна японська лазня, куди обов’язково варто сходити.
Онсен, або натуральні гарячі джерела (hot springs) – це те, заради чого взагалі варто їхати в Японію. Оскільки Японія – країна вулканічна, то гарячих джерел, які б’ють з-під землі, тут величезна кількість.
Онсени розділені на чоловічі та жіночі. Тут повністю знімають весь одяг, купальники заборонені. Ви ретельно миєтесь із милом у спеціальних індивідуальних кабінках, кладете собі на голову маленький рушничок і заходите в воду. Вода може бути різної температури (але обов’язково гаряча) та різного складу (через що може бути не зовсім чистою та мати специфічний запах).
Найбільший кайф – коли онсен знаходиться на вулиці, а на дворі зима. Ти сидиш в гарячій воді, а на тебе падає сніг. Як на мене, найкраще для цього підходить найпівнічніший японський острів Хоккайдо. Але можна знайти і на інших островах, ближче до столиці.
Японія настільки багатогранна, а туристичних принад настільки багато, що в країні з цікавістю можна провести не одну відпустку. Що стало цікавим для нашої сім”ї в Токіо, а також декілька обов’язкових місць для відвідання в інших місцях країни:
Рибний ринок Цукіджі в Токіо – один із найбільших гуртових рибних ринків у світі. Тут щоранку відбувається аукціон тунця, який можна відвідати звичайним смертним. Для цього треба прокинутись посеред ночі і зайняти чергу на аукціон. Всього буде дві черги по 60 людей. Попереднього запису немає, тому якщо ви не встигнете, то доведеться приходити іншим разом. Ми прийшли о 4:20 і потрапили в другу чергу. Потім ви чекаєте десь до 6 ранку, коли почнеться аукціон, і, можливо, вам пощастить побачити, як чергову рибу, яка важить сотні кілограмів, купують за пару мільйонів доларів. Хоча тепер це все можна побачити тільки через скло, оскільки ринок переїхав в нове приміщення на площу Тойосу. Старий ринок Цукіджі більше не існує, але там досі можна поїсти суші, купити сувеніри, чай, посуд та їжу.
Токійська вежа Sky Tree – одна з найбільших телевеж у світі, висота якої 634 метри. Підніматись туди, щоб побачити весь Токіо, варто в сонячну погоду. Мені подобається робити це в понеділок зранку, коли там найменша кількість відвідувачів. В хорошу погоду звідти можна побачити гору Фудзі, щоправда дуже далеко. Офіційний сайт
Парки Японії прекрасні не тільки в період цвітіння сакури. Наприклад, парк Уено, крім своєї затишної природи, приваблює відвідувачів неймовірною кількістю музеїв. Тут знаходяться Токійський національний музей (Tokyo National Museum), Національний музей природи та науки (National Museum of Nature and Science), Національний музей західного мистецтва (National Museum of Western Art), Токійський міський художній музей (Tokyo Metropoliten Art Museum).
Ще один парк, який варто відвідати – в районі Тійода. Саме тут знаходиться імператорський палац. На жаль, палац можна розглядати тільки здалеку. Вхід туди відкритий всього двічі на рік – після Новорічних свят та на День народження імператора. Зверніть увагу, що і сам парк не працює в неділю, у понеділок, а також з 29 грудня по 3 січня.
В районі Тійода є також кілька музеїв, які варто відвідати. Наприклад, лаконічний Національний музей сучасного мистецтва (MOMAT) та Науковий музей (Science Museum), який буде більш цікавий дітям.
Район Асакуса досі зберігає колорит старого міста з вуличками без машин, купою магазинчиків та кафе. Тут знаходиться найстаріши буддистський храм Токіо – Сенсодзі (отут сайт) Його люблять місцеві та туристи, тому тут завжди повно народу.
Національний музей науки та технології Міраікан (Miraikan), або “музей майбутнього” з величезним макетом Землі та виставками роботів, в тому числі такими, які схожі на людей (офійційний сайт) Крім цього, Міраікан цікавий тим, що він розташований на штучному острові Одаіба, який побудували на місці сміттєзвалища. Доїхати туди можна на живописній гілці метро Yurikamome, що саме по собі залишиться незабутнім враженням. А також на острові – 115-метрове колесо огляду Daikanransha.
Токійський Діснейленд вважається одним з найкращих парків у світі, на нього варто виділити цілий день. Офіційний сайт і всі деталі.
Музей фотографії. Дуже цікавий музей для тих, хто цікавиться мистецтвом фотографії.
До речі, зверніть увагу, що по понеділках не тільки музеї, але і парки закриті. Тому якщо ви хочете в понеділок побігати в парку, то доведеться це робити біля нього.
Музей студії Гіблі. Якщо ви не знайомі з мистецтвом генія мультиплікації Хаяо Міядзакі, то вам можна позаздрити, бо на вас чекає відкриття неймовірного світу. Подивіться мультфільми «Мій сусід Тоторо», «Віднесені привидами» та обов’язково мій улюблений «Відьмина служба доставки». А після цього ви точно захочете побувати в музеї Гіблі.
Снігові мавпи в парку Дзігокудані, які гріються в гарячих джерелах. Це найпівнічніші мавпи у світі. Вони абсолютно не бояться людей. А от людям варто сховати телефони, камери та міцно закрити кишені рюкзаків та курточок. А якщо ви не збираєтесь в Японію, то за мавпами можна спостерігати і не виходячи із власної хати.
Ще один парк, який просто необхідно відвідати в Японії, це парк у місті Нара, де всюди ходять олені. Ти опиняєшся в казці, де тварини і люди живуть у повній гармонії. Годувати оленів можна спеціальним печивом, яке продається на кожному кроці. Але насправді олені такі перегодовані, що не дуже і хочуть його брати.
Uneversal park зі світом Гаррі Поттера. Насправді, у Флориді парк набагато крутіший – він там більший за розмірами та в ньому менші черги. Але якщо ви вже добрались до Осаки, а не до Орландо, то не пропустіть можливість покататись на гіпогрифах, побувати в Хогвардсі та випити масло-пиво.
Кіото – колишня столиця Японії. Тут є на що подивитись, і одного дня точно буде мало. Храми, сади, старовинні будиночки, бамбуковий ліс, парк мавп та один з головних символів Японії – храм Фушімі Інарі (Fushimi Inari-taisha) зі своїми відомими червоними воротами
Хіросіма і Нагасакі – сумнозвісні міста, які постраждали від атомних вибухів. Зараз це сучасні міста зі звичайним життям, але вони не забувають свою історію. В Хіросімі на місці вибухів тепер Меморіальний парк миру
Гора Фудзі (Фудзіяма) – найбільш впізнаваний символ Японії. Діючий вулкан конусоподібної форми висотою 3776 м, останнє виверження якого було у 1708 р. Ви можете піднятись на нього, а можете полюбуватись горою здалеку та відвідати ліс Дзюкай, озера навколо Фудзі (Яманака-ко, Кавагуті-ко, Сай-ко, Седзі-ко, Мотосу-ко, Танукі) та водоспад Шіраіто.
Токійський марафон вважається одним із головних марафонів у світі. 1 березня 2020 року 42 кілометри будуть бігти майже 38000 спортсменів. Заявок було подано більше 330 тисяч. Тобто шанс виграти лотерею на Токійський марафон – один до дев’яти. Тому якщо хтось із ваших знайомих має таке щастя, порадійте за нього!
Парками бігають сотні людей. Оскільки Токіо – одне з найбільш безпечних міст світу, то бігуни спокійно залишають на лавочках свій одяг, рюкзаки і пляшки з водою. Саме це мені просто розриває мозок. Оскільки неодноразово чула, як в Україні крадуть будь-що, навіть спортивні майки, навіть зі стадіонів, навіть вириваючи спортивні рюкзаки у дітей…
В цій поїздці ми жили в готелі біля річки Суміда і зрозуміли, що бігати вздовж неї – найкращий варіант. Десятки кілометрів набережної, без світлофорів, доріг та машин, але з повітрям, яке пахне морем. Рекомендую.
Ще одна причина, чому ми любимо Японію, особливо взимку – це можливість покататись на лижах. Але якщо для вас слова «ноу френдз ін паудер дей» та «офпіст» ні про що не говорять, то можна не паритись, а їхати на лижі кудись ближче в Європу.
В Японії важко залишитись голодним. Біля входу майже до кожного ресторану виставлені пластикові тарілки з пластиковою їжею. І ця їжа мало буде відрізнятись від тієї, яку вам тут подадуть.
Звичайно, перше, що потрібно їсти в Японії, це – суші. Мені трохи шкода тих людей, які пишуть, що не відчувають різницю між японськими та українськими суші. Хочеться спитати: “Де ж ви їх їсте?”. Ми теж любимо суші в Україні, але називаємо їх галушками.
В Японії нам не зустрічались роли «Каліфорнія» чи «Філадельфія». Суші – це тільки рис і бездоганно свіжа риба. Найбільш популярна вид риби – тунець. Він поділяється на три типи: звичайний, напівжирний та найбільш смачний – жирний (o-toro). В кожній суширії вас будуть пригощати зеленим чаєм, який можна просити скільки завгодно. Чай безкоштовний.
Якщо ви не бачили фільм «Мрії Дзіро про суші», то дуже рекомендую. Він не лише про ресторан на кілька столиків у переході метро, який отримав три зірки Мішлєн. Цей фільм – про філософію. Як робити найкращі суші в світі? Все просто – обираєте найкращі продукти та працюєте кожен день протягом 70 років.
Після виходу фільму ресторан «Sukiyabashi Jiro» переїхав в інше місце. Ходять чутки, що «Мішлен» чи то хоче забрати зірки, чи то вже забрав, через те, що звичайній людині забронювати столик у Дзіро майже неможливо. Зате тут вечеряв Барак Обама з Прем’єр-міністром Японії.
Крім суші, в Японії великий вибір їжі. Зокрема, якщо бюджет подорожі обмежений, то можна спробувати місцеву «мівіну», яка дійсно дуже смачна, і до нашої мівіни не має ніякого стосунку. Також популярністю користується вулична їжа – смажені кальмари на паличках, пельмені, такоякі (відварений восьминіг в тісті), окономіякі (млинець із різними інгрідієнтами). Крім того, в магазинах типу “7/11” або “Lawson”, які розташовані ледь не на кожному перехресті, можна купити вже готову їжу – варені яйця, картоплю фрі або рис з рибою.
Якщо ви орендуєте квартиру з кухнею, то варто купувати продукти у великих супер-маркетах. Що ми і робили в минулій поїздці. Такого вибору свіжої риби, яку можна їсти навіть сирою, я не бачила ніде в світі.
В Токіо рекомендую відвідати Shirohige’s Cream Puffs і скуштувати тут шоколадний еклер «Тоторо». По-перше, там смачно, а по-друге, саме кафе знаходиться в такому районі, наче потрапляєш в мультфільм Міядзакі, але це всього кілька зупинок від багатолюдної станції метро Шібуя.
До речі, давати чайові в Японії не прийнято. Вважається, що чайовими ви можете образити працівників ресторану. Наче б то ви подумали, що хазяїн погано оплачує їхню роботу. Тому якщо ви залишите сени (копійки) на столі після вечері, то офіціант може наздогнати вас і повернути те, що ви забули.
Коли ідете на шопінг в Японії, то варто мати з собою паспорт. Для іноземців діє tax-free. Якщо сума вашої покупки більше 50 доларів, то вам запропонують розрахуватись на окремій касі та не зарахують податок. При цьому в паспорті поставлять печатку, а ваші покупки запакують в пакет, який не можна відкривати до виїзду з Японії (але в аеропорті перевіряти не будуть).
Гроші в Японії називаються йєни. 100 японських єйн = $0,9. Для простоти можна закреслювати останні два нулика на цінниках, щоб отримати приблизну вартість у доларах. Я за мінімалізм та проти накопичування речей, але. В Японію потрібно їхати з порожніми валізами. Навіть косметику не варто брати. Тобто тим паче косметику! Моя порада дівчатам – перед поїздкою погуглити на сайтах зі зрозумілою вам мовою те, що потрібно, зробити скрін-шот та вже з цими фото іти в японський магазин. Оскільки перекладів немає. Але часто на упаковках є малюнки, по яких можна здогадатись для чого їх використовувати. Дорогі бренди продаються в спеціалізованих супермаркетах, а косметика мас-маркет – в аптеках. Зверніть увагу на маски для обличчя та патчі під очі. Є маски навіть для дітей, вони у вигляді смішних мордочок і можуть стати хорошим сувеніром.
Книжки. Ми колекціонуємо фотокнижки, особливо японських фотографів. В Токіо є цілий район із книжками, який називається Дзімбочьо. Також варто відвідати книжковий магазин, який розташований у кількох сусідніх приміщеннях “Daikanyama T-Site”. Тут багато англомовних книжок. А ще ми знайшли тут книжки українського видавництва «Родовід».
Канцтовари “Itoya”. Магазин на кілька поверхів, де відділ одних тільки листівок займає два! Художникам буде складно вийти звідси з порожніми руками. Крім всього, тут продаються легендарні маркери для малювання Topic.
Покемони та іграшки студії Гіблі можна купити в магазині Hаkuhinkan Toy Park в районі Гінза.
Традиційний японський ранець randoseru. Цей ранець важко сплутати з якимось іншим. Кажуть, в Японії кожен першокласник ходить із таким ранцем, але першокласників ми не зустрічали – мабуть, вони всі були в школах. Коштує таки ранець недешево (від $300), але дитина може носити його вічно.
Кераміка. В Токіо є ціла вулиця, де можна купити посуд – Kappabashi Utensils Street. Починайте з магазину Dengama і не зупиняйтесь, поки ваша душа не заспокоїться.
Muji – легендарний “бренд без бренду”. Якісний простий одяг, блокноти, щоденники, ручки та олівці, солодощі, речі для дому – беріть все, для чого ще є місце у валізі. Нову валізу, до речі, тут теж можна купити, раптом шо.
Чай. Японський чай не схожий на жодний інший чай. Звісно, він прийшов до Японії з Китаю, як і багато-чого іншого. Але у зв’язку з багатовіковою самоізоляцією Японії чай став абсолютно унікальним. Наприклад, в Японії існує чай матча, в якому серед усіх сортів найбільше корисних речовин. Це перетерте в пудру чайне листя, яке при дозріванні не бачить пряме сонячне світло, що дозволяє зберегти максимальний вміст амінокіслот та зменшити вміст катехіну (те, що робить чай гірким). Його збирають раз на рік у квітні, пропарюють, сушать і дають дозріти в закритих посудинах. Потім перетирають на жорнах, запарюють водою не більше 80 градусів, збивають бамбуковим вінчиком і випивають у 3 ковтки. Можна голосно причмокувати. Оскільки, ви п’єте не воду, заварену з листями чаю, а самі листя, то будьте обережними. Матча тонізує та бадьорить навіть краще, ніж кава.
Існують і інші сорти зеленого чаю, які варто спробувати. Наприклад, ґьокуро – високоякісний елітний чай. Будь ласка, не заварюйте його сильно гарячою водою. Максимум 40-50 градусів. Ґьокуро, як і матча, вважається природним антидепресантом. Його позитивний вплив на організм доведений вченими. Але якщо ви спробуєте пити цей чай, то самі все зрозумієте, навіть без наукових доведень.
Ще один улюблений вид чаю для нас у Японії – це чай в пляшках із автоматів. Такі автомати стоять на кожному кроці. Там поряд з кока-колою та іншими різнокольоровими напоями, продаються теплі чай та кава. Реально дуже смачні. Особливо приємно їх пити в холодний зимовий день.
Daruma – японська лялька, яка приносить щастя. Її традиційно дарують одне одному на Новий Рік. Дарума не має зіниць. Людина, якій дарують цю ляльку, загадує бажання і замальовує перше око. Весь рік іграшка стоїть на полиці та нагадує про мрію. Якщо бажання здійснюється, то замальовують друге око. Якщо ні, то спалюють її в тому храмі, де і купили.
Магазини, де все по 100 йєн (1 долар), або Hyaku En Shoppu. Це такі магазини як Daiso, Seria, Cando. Тут продається величезна купа всяких дрібниць – канцелярія, посуд, косметика, товари для дому, сувеніри. І не зважаючи на низьку ціну, якість таких товарів хороша.
Хотіла написати пост у фейсбук, але він перетворився у маленьку книжечку-путівник по Японії. Поки писала протягом кількох днів, думала, чи варто це робити. Але потім зрозуміла, що навіть якщо ніхто не дочитає до кінця (крім моєї мами, яка все лайкає, привіт, мамо!), то я це зроблю просто для себе. Але якщо цей текст хоча б когось надихне відвідати Японію, я буду дуже рада. Потрібно ділитись зі світом добром. Арігато гозаімас!
Олена Ведмідь, фотограф, журналіст, мандрівниця
– Пошук по усім системам бронювання готелів HotelsCombined.
– Сервіс найму житла у власників (кімнати, квартири, будинки, бунгало, шале…) AirBnb.
– Придбайте поліс туристичного страхування онлайн за 3 хвилини зі знижкою!
Підпишіться на нашу сторінку у Фейсбук чи Instagram або отримуйте сповіщення про акції використовуючи Твіттер або читайте наш канал у Telegram!
Україна та Словаччина погодили запуск нового залізничного сполучення між Києвом та Братиславою. Про це повідомляє…
Український перевізник Autolux анонсував розпродаж квитків до Польщу зі знижкою до 50%! Вартість квитків стартує…
Польський залізничний перевізник SKPL Cargo подав заявку до управління залізничного транспорту Польщі на запуск міжнародного…
FlixBus оголосив про запуск нового маршруту з Києва до Мюнхена. Також компанія повідомила про нове…
Геловін (Halloween) – це пора таємничості, карнавальних костюмів і атмосферних подій для всієї родини. Проте…
Wizz Air відкриває базу та розмістить один літак Airbus A320 в аеропорту столиці Молдови -…
Показати коментарі
"навіть якщо ніхто не дочитає до кінця". Я дочитав:) І хоч в Японію поки не збираюсь, але "Йой, най буде":)