Ми уже писали великий путівник про ресторани Львова, а сьогодні підемо ще далі. Відома гастроентузіастка, амбасадорка кулінарних майстер-класів та лекцій Юлія Аврора Огородник, яка живе у Львові, підготувала свій огляд закладів із національними кухнями міста Лева.

Якщо ви вже вдоста насмакували львівський сирник та кишку, і маєте час та натхнення покрутити головою у пошуках чогось екзотичного, тут чимало рекомендацій. 

Знаю по собі: у будь-якій столиці світу мене може збити зі шляху вивчення місцевої регіональної і навіть зіркової кухні заклад із вицвілими (або ні) фото страв на фасаді і заповітними літерами – pho (найвідоміша страва в’єтнамської кухні: суп із локшиною, в який також додають яловичину чи курятину, іноді смажену рибу або рибні кульки). Так було у Відні і Варшаві, Парижі і Мілані. У Харкові ми пробиралися у саме черево Барабашово, щоб з’їсти фо-шашлик, у Києві мало не з підлоги їли у китайців на тоді ще Червонозоряному проспекті, у Амстердамі завжди робили коло, щоб посьорбати зупку з вонтонами. 

Ну, і тепер здаю вам усі місцяки, де можна поїсти всяке таке у Львові. Я цілий тиждень кожного дня ходила закладами “з перевірочкою”, щоб все було з перших рук. Важливо! Усюди я сплачувала рахунки особисто. Для чого я про це пишу? Щоб було зрозуміло: це не рекламний пост, а мій особистий вибір. Проаналізувати усі ціни можна на сайтах чи ФБ-сторінках закладів, які я вкажу.

Неділя. Chin Chin “Lviv”. Це мережевий заклад одеської G-Group. У Львові відкрився нещодавно і я, кілька разів проїхавши повз, вирішила піти. У меню – південно-східний азіатський мікс: тут тобі і спрінг-роли, і азійські пельмені, і карі-суп та битий огірок.

Хіти, одним словом. Мені сподобався сервіс – дуже уважний, але без нав’язливості. Приємний дизайн. По їжу треба ще повернутись, бо суп та огірки я готую краще. Думаю, справа в адаптованому смаку – це бич для фудіз, але порятунок для рестораторів. Зробивши каррі-суп лагідним, ти скоріше втримаєш, ніж загубиш клієнтів. Тож у мене нарікань немає.

This slideshow requires JavaScript.

Понеділок. Вирушаємо у Red Monkey Lviv. На карті позначено місце на Кільцевій дорозі. Повертаємо на авто-мийку і бачимо вивіску Red Monkey на МАФі. Це така раменна, де є тільки вісім стільців і стійка. За нею – усе обладнання і господар Назар Дзюбан. Ми з’їли два рамени, локшину та гьодзе. За таким тонким смаком рамена я готова їздити аж на Кільцеву. Думаю, на цей момент – це найкращий рамен у Львові. Насичений бульон, пружна локшина (роблять самі). Чекаємо ближче до центру!

This slideshow requires JavaScript.

Взагалі про рамен. Перший рамен у Львові зробив Konstantin Forker у “Делікатека” (поправте мене, якщо не так). Зараз його можна з’їсти в: NOA asia special, Daily Dose Of mmm, Tiki Ramen, RAMEN MO, Red Monkey Lviv і ще був у Jin, але він закрився. І ще нижче є посилання на корейський рамьон.

This slideshow requires JavaScript.

Вівторок. Я перевіряю в’єтнамців, яких добре знаю, на їх новій точці. Це “Сайгон”, який тепер працює і на Мецинського, 3, і на Жижки, 7. Усе на місці – банки з чілі в оцті, те саме меню.

Дарую читачам мій власний лайфхак: коли замовляю фо бо, прошу подвійне м’ясо. Тоді порція повноцінна (для мене). Мої замовлення тут одноманітні – такий фо бо та смажені неми. Смачно! Але не треба плекати якихось надмірних очікувань – це проста їжа, зроблена з недорогих продуктів. Але – за правильним рецептом і носіями культури.

This slideshow requires JavaScript.

Середа. Холодно і вогко, але роблю спеціальну вилазку на вулицю Степана Бандери. Вона уся перерита і перекрита, втім заклад, який я собі приглянула, працює. Це корейський K-food. Я тут вперше і мушу сказати, що не знавець корейської кухні.

Багато читала, а ще на початку року складала маршрут найкращими закладами Сеулу, бо мала летіти – відомо-чому не склалося. Але їла мало-де. Тому смак їжі могла порівнювати тільки з загальним азійським досвідом і якимись уявами. Смаки тут не шокуючі – вони зрозумілі, не так, щоб дуже гострі. Рамьон кімчі і самі кімчі – дуже ок, хоча я їла і кращі (і тут у Львові). Кім-паб дуууже класний! На кухні – кореянка, що мешкає тут більше 20 років. Тобто – українізована :)) Це не погано і не класно – як є. Що я зроблю? Повернусь з компанією, щоб замовити усе меню!

Четвер. Чекала на цей день. Бо у нас був обід у Lotus Zaika India Ka – а це для мене, безперечно, відкриття року! Дякую Darka Gorova за “наводку”. Поясню, чому я така піднесена. Це заклад, який відкрили індійці для індійців. Більшість продуктів, а головне – спецій, прибуває з Індії. На кухні – не ентузіасти, а професійні кухарі. Одним словом – бінго, комбо і він-він!

Я не була в Індії і тому, звичайно, не тягну на звання експерта, але й не претендую на нього. Я – захоплений студент :))) Пробую і кайфую! Мій улюблений індійський шеф, Ґаґґан Ананд, на домашій вечірці колись пригощав нас sev puri (або pani puri) з тамаріндовою пастою всередені та йогуртом зовні. І тут шеф Ankit Khatri Uttarakhandi зробив це також! Аааа! Якщо готові впізнавати нові смаки – вам сюди. Якщо сумуєте за індійськими стравами – вам сюди. Ну, і я все ще не можу повірити в це щастя – 10 хвилин від дому пішки, і я вже їм справжні парату, панір, чікен карі і оце от все! Дуже рекомендую!

This slideshow requires JavaScript.

П’ятниця. У нас з подружками зустріч перед Миколаєм. Питання “куди підемо?” не виникає – Кафе “Амерікано”. Ми ходимо туди по китайську їжу. Orest Zlobin вже багато років плекає у львівянах звичку раз на тиждень (іноді частіше) ходити в “Амерікано” на салат зі свинячими вухами, фасольку (особливо – фасольку!), гострий тофу та інші спеціалітети. Скажу чесно, що ця їжа – один зі стимулів якнайскоріше повертатись до Львова. Рекомендую гаряче, але з уточненням – якщо ви любите китайську їжу. Якщо ніколи в житті не їли – не можу гарантувати, що сподобається. До того ж, половина страв – по-справжньому гострі, спеції прибувають на замовлення шефа-китайця прямо з Піднебесної. Але як смачно!

This slideshow requires JavaScript.

Субота. Після прекрасної п’ятниці і змішування іспанської кави і свинячих вух у фритюрі (я не жартую зараз – це бомбічно!) на ранок хотілося того самого. Але у мене був інший план. Пізній обід у Kafe Jerusalem, яке, знов таки, у 10 хвилинах ходу від мене. Тут маю сказати, що з Lola Landa, яка є натхненницею меню та співвласницею закладу, ми є близькими подругами. Але думаю, що можу абстрагуватися і не тільки суб’єктивно, але й об’єктивно заявити: “Кафе Єрусалим” – це один із найкращих закладів Львова загалом, та й в Україні, напевно, найкращий ресторан єврейської кухні (традиційної та сучасної). Маєте спробувати там тріо форшмаків, фалафель, шніцель… Взагалі – усе! Окрема порада від мене (це я замовляю щоразу) – грибна солянка.

Будете щасливі!

This slideshow requires JavaScript.

Юлія Аврора Огородник

Всі фото з офіційних сторінок у соцмережах, або з сайтів закладів

Підтримати проект

Будьте в курсі усіх акцій та розпродажів:

Підпишіться на нашу сторінку у Фейсбук чи Instagram або отримуйте сповіщення про акції використовуючи Твіттер або читайте наш канал у Telegram!

Завантажити більше пов'язаних статтей

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Зверніть увагу

Цікаві історії про Париж: ботсади та парки

Нарешті Франція відкрита і ми не просто “знову хочемо в Париж”, а й маємо нагоду туди поле…