Одеса – одне з кількох українських міст, поїхати куди – завжди хороша ідея: зимове море надихає не менше, ніж літнє манить зануритися, а в міжсезоння можна більше часу присвятити музеям і ресторанам. Сьогодні зупинимося детальніше на останніх: Одеса – одна з українських кулінарних столиць і сюди варто приїхати уже тільки, щоб потрапити в деякі з них. Відома гастроентузіастка, амбасадорка кулінарних майстер-класів та лекцій «Сільпо: Академiя смаку» Юлія Аврора Огородник підготувала свої рекомендації найцікавіших одеських ресторанів та кафе. Цей путівник ресторанами розповість не тільки, де в Одесі поїсти смачно, а й де зробити це красиво та трендово. Є місця для м’ясоїдів, вегетаріанців, інстраграмерів, любителів італійської, французької, японської, кримсько-тататрських кухонь, одеські кафе зі смачною кавою та хрумкими круасанами. Смачного!


Кидайте все і приїжджайте, бо не так багато в світі (і в Україні) міст, в яких вранці можна прогулятися до моря, а ввечері – піти в театр, фантастичний ресторан, прекрасний музей або просто ходити історичними вулицями, користуючись усіма благами цивілізації, а не скороченим курортним варіантом. Не потрібно жити в Аркадії – потрібно жити в центрі. Бо тоді замість недоречних і потворних висоток вам відкривається місто, сплановане геніальними урбаністами 19 ст. Тінисті широкі вулиці, безліч архітектурних пам’ятників, парки, алеї та – море.

This slideshow requires JavaScript.

Сніданок в LOU LOU входить в усі списки рекомендацій. На терасі – виставка красунь у рожевих спортивних костюмах, навколо – прекрасний сервіс, в тарілках – зразкова їжа, за яку відповідає Павло Колесник. Всі приходять за пишним омлетом-суфле (мені б вистачило і половини, а ви самі вирішуйте), але повертаються за шакшукою, сирниками, конструктором. А я – за круасаном з томленою щокою і бататом.

This slideshow requires JavaScript.

У будь-якому місті світу я обов’язково іду на ринок і в музей. Так легше зрозуміти, чим жили і живуть зараз місцеві. Раніше я ходила на звичайні ринки. Але ось уже років 6-7 я колекціоную Ринки їжі. Ну як колекціоную? Просто йду туди неодмінно і ставлю ще одну галочку. Всі вони різні і я люблю їх по-різному. І пам’ятаю їх всі. Навіть мільйон сінгапурських фуд-центрів поки ще не змішався у мене в голові. Вони, до речі, щойно потрапили до списку ЮНЕСКО.

Читайте також  Гастрономічний туризм в Україні та світі: чим цікавий та як все влаштовано

Будь-який такий ринок – пульсометр місцевої ресторанної сцени. І нехай у кожного свій алгоритм роботи (контракти з орендарями, умови, квоти), в цілому підбір прилавків із їжею там репрезентативний і саморегулюється. Відверті лузери ніколи не затримуються, їх змиває хвилею не-інтересу і вони поступаються місцем новим жадібним гравцям.

Ну і ось: заздрю тепер одеситам. Alex Cooper, з його невгамовною енергією, поки всі збиралися з силами, взяв і побудував Міський ринок їжі. І тепер це – обов’язкове місце для усіх гостей, та й одесити через одного вже там були. І я там була. І буду бувати завжди. Бо ринок цей багато в чому – еталонний.

Місце: воно ідеальне. Для самого засновника Купера передусім – навколо тільки його проекти і синергічні завихрення додають гостей до кожного з них. Інтер’єр: я знімаю капелюха. Цей проект потрібно подавати на національні та міжнародні спеціалізовані премії. Грамотне зонування дозволяє інтровертам усамітнитися по кутах, а екстравертам – об’єднатися за комунальними столами. Залишилося перемогти тих, хто займає стільці, як шезлонги, рушниками. Думаю, їх теж змиє хвилею. Мікс орендарів: на перший погляд – чудово. Я не змогла все спробувати. З власного досвіду знаю одне – цей склад зміниться (перший раз – щойно закінчиться сезон, потім перед Новим Роком). Ці зміни – неминучі і еволюційний. Ринок – живий організм.

This slideshow requires JavaScript.

Кава від Anastasiya Mikolyuk, рамен і роли від Ivan Shishkin – це маст. На ринку є спецціни на спецпродукти у певні дні. Я ось потрапила на устричний четвер і була щаслива. Устриці – найсвіжіші, від 19 до 39 грн, ігристе “Бісер” від виноробні “Колоніст” покелихово – взагалі рідкість. В один прихід всього не спробувати, плануйте кілька. І що? Чекаємо щонайменше два таких ринки в Києві та один у Львові.

This slideshow requires JavaScript.

У Казанок – Бар Мідій надзвичайно вдало обіграли такий банальний предмет, як казанок із мідіями, та зробили вишуканий, тонкий інтер’єр, місце якому – на обкладинках журналів і на перших місцях професійних премій. Навіщо йти в “Казанок”? По-перше, щоб опинитися всередині цієї чарівної інтер’єрної історії, де з одного боку – мармур, біла плитка і латунь, з іншого – темний метал і бірюзові стільниці, а над усім цим – неймовірний плафон/вітраж із картиною геніальної Маша Рева, яка на свій лаконічний лад описала шлях мідії з моря до столу. Малюнок повторюється на сетах, від чого будь-яке фото їжі стає маленьким арт-шедевром.

Читайте також  Де поїсти у Львові: гастро-гід новими і цікавими ресторанами!

По-друге, за досконалою у своїй простоті їжею. Я беру обов’язково тюлечку або бутерброд з нею ж і форшмаком, цяцю, улов дня і можу ще тягати мідії в томатному соусі з дружніх казанків. Під всю цю красу чудово п’ється холодне біле і рожеве. Денні спеціальні пропозиції (анонси дивіться у Надія Чебанова), а також гігантські бички, які наїли товсті щоки. А ще спробуйте баклажан із горгонзолою і мідіями – ммм! Поки писала все це – прям нестримно захотілося піти туди прямо зараз! 

This slideshow requires JavaScript.

Я думаю, коли Надія з партнером відкрили “Казанок”, чимало одеських рестораторів вкусили себе за лікоть. Адже це так очевидно-монопродуктово! Так, звичайно, ви скажете, що в Одесі були вже до цього “Риба” і “Тюлька” – і матимете рацію. Але пафос першої і жебракуватість другої не дали їм стати легендарними одеськими місцями. А “Казанок” просто відкрив двері і тепер здається, що без нього вже неможливо, і що він був на Садовій завжди. 

This slideshow requires JavaScript.

За бездоганною (не тільки за мірками України) пінцею (сучасна піца, тісто для якої робиться з трьох видів борошна: пшеничного, рисового і соєвого, і цілодобово визріває) – в прекрасну Monica Pinza Pasta Bar, яку відкрив Михайло Сєрєбрін з партнерами. Там крім того, що смачно, ще й приємне ціноутворення – в Києві схожі аналоги страв коштують в 2-3 рази дорожче – результат роботи з постачальниками. Що не пропустити: пінци (особливо з грушею і горгонзолою), пасти (мій фаворит – качіо-е-пепе), лазанью, ньокки з сюрпризом, равіолі з буратою (смертельно!) і пармою (дуууже!). Київ, готуйся! – молодша сестриця Моніки ось-ось відкриється на Ринку їжі.

This slideshow requires JavaScript.

Шалено смачні речі, якість їжі пов’язані з приходом нового шефа Руслан Євстігнєєв. Він навчався в Тоскані, стажувався в ресторанах на Північі Італії, переміг у регіональному змаганні S.Pellegrino Young Chef. Навчання і робота в європейських школах і ресторанах робить кухарям/шефам унікальне щеплення від совкової недолугості, і замість байдужості і банального ремісництва робить із них справжніх організаторів та артистів. В Одесі з цим все добре.

This slideshow requires JavaScript.

Крім того у власника закладу Михайла Сєрєбріна та його партнерів ще є ресторан “Хаджибей” на Катерининській (куди обов’язково йти на чебуреки, янтики і манти) та Кафе Крым в Аркадії, одразу поруч із “МореГриль”. Повністю відкрите морському бризу, в 10 метрах від моря, чудове місце для тих, хто втомився від одеської їжі (маю на увазі – безликі цезарі або котлети з пюре). Тут соковиті янтики, чебуреки, манти і інші прекрасні радості кримськотатарської кухні. Чисто, швидко, смачно, демократично. Посадять велику компанію.

This slideshow requires JavaScript.

Навпроти готелю Женева, що на вул. Єврейській – оновлена, прекрасна кондитерська Make My Cake, Одеса. Стала вдвічі більшою, всередині – м’які дивани, картини і фірмові: сервіс, кава, випічка. Victoria Baibusa, ідеальне місце, дякую! Ще один їхній заклад на Французькому бульварі, навпроти “Енотека Гулієвих” – солодощі, макаруни, круасани, морозиво, кава і найтонше меню.

This slideshow requires JavaScript.

Nika Lozovskaya, учениця парижської Ferrandi Paris, однієї з провідних шкіл професійної підготовки Франції, уже який рік поспіль надзвичайно смачно годує на Катерининській площі в ресторані Dizyngoff. Свіжі кефаль і ставридка з найкращими доповненнями (наприклад, вершкове різотто з цвітної капусти, ммм), оладки з ікри коропа з артишоковим соусом, рапани + баклажани! Ніка в своєму спокійному режимі, без криків і бравади, робить найкращу сучасну одеську кухню, яку хоч на свято, хоч на щодень. Їжа легка, весела, космополітична, дуже непроста (в поєднаннях, соусах), максимально професійно, на світовому рівні, приготована. Просто беріть все меню і плачте від щастя: сніданки, тар-тари, найсвіжіші пропозиції дня. А потім ідіть в її ж “Декольте” на Буніна, випивайте незліченні кількість келішків і просіть прикувати вас на тій терасі і ніколи не відпускати геть.

This slideshow requires JavaScript.

А напроти – у Bernardazzi restaurant теж: і келихи, і щастя в найкрасивішому ресторанному дворику країни. Крім того цей заклад – єдиний в Україні багаторічний переможець рейтингу кращих винних ресторанів світу, проведеного відомим виданням про вино Wine Spectator. А кілька тижнів тому Bernardazzi отримав ресторанну премію “Сіль” в номінації “Найкращий ресторан з винною картою”.

This slideshow requires JavaScript.

Тренд розвитку нової, сучасної української кухні летить вперед, і в Одесі Віктор Титов відкрив ресторан U restaurant about u, в якому під час Одеського кінофестивалю навертав у нашу віру всіх учасників разом із розкішною Катрін Деньов. Йому допомагає веселий Євген Зіпер. Меню об’ємне, розчарувань не було. Не пропустіть! Українська кухня саме такого штибу потребує підтримки.

This slideshow requires JavaScript.

Поруч з U – фантастична кав’ярня Тишина. espresso bar, в яку я ходжу, і їжджу, і буду це робити і далі – за колд брю (спосіб приготування кави, в якому її заварюють холодною, а іноді навіть крижаною водою. Внаслідок цього виходить концентрований напій із яскравим кавовим смаком і високим вмістом кофеїну) на кокосі і манго, наприклад, і це захват – найтонша тропічна солодкість! До речі, кілька тижнів тому цей заклад вдруге переміг у ресторанній премії “Сіль” в номінації “Найкраща кав’ярня”. 

This slideshow requires JavaScript.

На вул. Грецькій відкрився азійський SUKЕ izakaya. Одесі не вистачало такого місця з великими і смачними ролами – тепер ось є. Ще не ізакайя (різновид неформального японського бару, де подають алкогольні напої та закуски), але подивимося.

This slideshow requires JavaScript.

Ксенія Амбер, яка пройшла першокласну школу в Culinary Institute of America, щоденно радує їжею в SlowPiggy. Рекомендую всім, хто любить м’ясо і сучасну кухню, виділити на це день, зібрати компанію, замовити все меню і кайфонути! Є два заклади. 

This slideshow requires JavaScript.

І дуже шкода віддавати, але не можу мовчати. Фантастичне вегетаріанське місце – ресторан «Гайя» від Анни Кауфман. Шоти, які дають життя (імбир, ацерола, асаї), шакшука, печена морква, смажене авокадо, найніжніші оладки з цукіні і ліниві вареники з сюрпризом. Галасливою компанією туди не йдіть – це йога-центр, все ж таки. А ось найтихіший сніданок або довгий обід – сюди.

This slideshow requires JavaScript.

Юлія Аврора Огородник

(всі фото з ФБ-сторінок закладів)

Підтримати проект

Будьте в курсі усіх акцій та розпродажів:

Підпишіться на нашу сторінку у Фейсбук чи Instagram або отримуйте сповіщення про акції використовуючи Твіттер або читайте наш канал у Telegram!

 

Завантажити більше пов'язаних статтей

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Зверніть увагу

Інший Єгипет: Дахаб та зимівля там, відповіді на усі запитання

Останнім часом набирають обертів подорожі в стилі digital nomad, тобто без відриву від роб…