В Україні офіційно з’явився і дуже добре себе почуває гастро-туризм. Це світова, останнім часом дуже популярна тенденція, яка продовжує набирати обертів. Особливу роль у гастро-туризмі грають невеликі локальні виробники з продукцією свого регіону та душевним прийомом гостей. Звісно, можна було їздити на маленькі ферми з дегустаціями і раніше, але тепер це офіційно, сертифіковано, з інформаційною підтримкою в ЗМІ, з піаром закордоном, з вказівниками (навіть біг-бордами на трасах!), з піклуванням про харчову безпеку туристів та з масштабними, далекосяжними планами.

Перші еногастрономічні маршрути в Україні розробили в Одеській області у рамках проєкту ЄС “Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні”. Їх об‘єднали під спільною назвою Дорога вина і смаку Української Бессарабії.

Дорога вина та смаку Бесарабії

Процес створення та налагодження всіх процесів тривав 2 роки, результати виявилися успішним і зараз схожі маршрути розбудовують у інших регіонах. На черзі – Закарпаття, презентація для туристичних операторів відбулася вже у жовтні 2020 р. Вони повезуть гостей за маршрутами в туристичному сезоні 2021 р. Також триває підготовка Доріг вина та смаку Херсонщини, Миколаївщини (в майбутньому ці регіональні дороги планують поєднати в Південний український винно-гастрономічний шлях), Прикарпаття та Криворіжжя.

Дорога вина і смаку Української Бессарабії

Як це працює?

Серед усіх видів туризму гастрономічний сьогодні – найбільш трендовий. Щорічні надходження у світі до коронакризи сягали $150 млрд. Туристичні маршрути невеликими господарствами дуже популярні в Європі, вони навіть діляться тематично: дороги вина, дороги смаку, дороги вина та смаку – рибні, сирні, медові, оливкові, фруктово-ягідні та багато інших маршрутів. У ЄС порахували: середній чек звичайного туриста дорівнює €50, а середній чек туриста саме гастрономічного маршруту – €200. Об’єм виробництва у малих господарств Одеської області, які стали учасниками Дороги вина та смаку, після того збільшився на 30% (це враховуючи, що був карантин).

З появою етногастрономічних маршрутів у регіоні виграє одразу багато-хто: туристи приємно проводять час та знайомляться з унікальними особливостями місцевості, про які раніше, можливо, і не здогадувалися. Наприклад, в Одеській області є не лише море чи сама Одеса, а й чудове, якісне вино з українських сортів винограду – Тельті-Курук від SHABO, Одеський Чорний, Сухолиманський Білий від “Колоніст” та ™Villa Tinta, смачна болгарська бринза, м’ясні делікатеси від “Балканські Ястія”, а у Вилкове готують виняткову липованську рибну юшку. У гастрономічних подорожах можна дізнатися про повсякденне життя, історію та культуру країни часом більше, ніж в класичних екскурсійних поїздках (тим паче, коли вони набридли чи все вже передивилися). Туристи особисто знайомляться з сім’ями, які десятиліттями займаються вирощуванням винограду, сироварінням, виготовленням повидла чи сигар. І звісно, продукція на виробництві, в товаристві людей, які її зробили, в особливій атмосфері смакує краще. Поблизу маршрутів розвивається інфраструктура, відкриваються сільські садиби, з’являється потреба в послугах перевізників, екскурсоводів, виробників сувенірів, рекламодавців.

Засновник виноробні “Колоніст” Іван Плачков з дружиною

Гастрономічний тур актуальний увесь рік – сезонності немає. А в деякі місця навіть краще приїздити в несезон: на виноробні чи господарства, які займаються виготовленням оливкової олії, збором трюфелів – восени. В цей же час часто проводяться гастрономічні фестивалі та кулінарні шоу. Всі ці події та дегустації можна відвідати і самостійно, і в складі туристичної групи.

Дегустація оливкової олії на фермі в Греції

Гастротуризм в Європі

Наведемо кілька прикладів гастротуризму в ЄС. В країнах Середземномор’я дуже популярні Дороги оливкової олії. Виробництво олії в Греції, Італії, Іспанії – не лише важлива складова економіки, а ще й дуже цікавить туристів. От, для прикладу, один із сайтів Дороги оливкової олії в Греції. Серед іншого, вони пропонують “тур оливкового врожаю” в “найбільш оливковому” грецькому регіоні – Каламата. Ціна – €55. В програмі:

  • тригодинна екскурсія плантаціями оливкових дерев, яка починається з відвідування замку Андроуса (13 ст.);
  • збір врожаю з місцевими в традиційний спосіб, з допомогою сіток;

This slideshow requires JavaScript.

  • відвідування фабрики. Біля чавильного пресу 1904 р. олійник у п’ятому поколінні пояснить групі процедуру видобутку свого продукту та пригостить безпосередньо з сепаратора свіжою та теплою оливковою олією;
  • міні-семінар досвідченого дегустатора;
  • дегустація місцевих продуктів на основі оливкової олії: оливкова паста, різні сорти оливок, оливковий мармелад, сушений інжир, кунжут із медом, палички з оливковою олією, місцевий сир, тощо

This slideshow requires JavaScript.

Дороги оливкової олії є і в Хорватії, в регіоні Істрія. Вони навіть мають спеціальне маркування, яке видно з машини на дорозі. Багато фірм пропонують тури з відвіданням не лише олієнь, а й на господарства, які виготовляють особливі для регіону в’ялене м’ясо – пршут, відомі істрійські трюфелі, продукцію з лавандою та, звісно, вино з автохтонних для Істрії сортів винограду – Мушкат Мом’янські, Мальвазія Істрійська та Теран. От список винних господарств Істрії, які запрошують на дегустації – 30 найменувань!

This slideshow requires JavaScript.

Окрема тема – винні події, їх теж цілий список: Фестиваль винограду, Фестиваль істрійської Мальвазії, Дні мускату та трюфелів, та ін. Пропоную для прикладу розглянути одну, скажімо, Istria Wine & Walk в травні.

Учасники отримують дегустаційний келих і карту маршрутів у пункті відправлення та вирушають у винну подорож лабіринтом виноградників та оливкових гаїв. Кожні 2 км місцеві виробники зустрічають їх на дегустаційних зупинках зі своїми стравами та напоями, а також можна заходити в мистецькі галереї та винні погреби. Врешті учасники маршруту приходять до оглядового майданчика, звідки відкривається красивий вид на гори та море вдалині, а також до природного парку Шкарліне зі струмками та озерами. За день можна пойти до 20 км.

This slideshow requires JavaScript.

А от, наприклад, сайт однієї з винних столиць Німеччини, міста Майнц там десятки варіантів турів на виноградники, готелів, ресторанів неподалік та інших послуг для туристів. В середньому прогулянка тривалістю 3 години та дегустація 5 вин коштує €25 з людини.

В сусідній з Хорватією Словенії, яка площею менша за Хмельницьку область, Дороги вина і смаку надзвичайно популярні. У другому найбільшому місті країні Маріборі росте найдавніша виноградна лоза в світі, якій уже понад 400 років. Від неї розходяться три винних маршрути, які можна проїхати на велосипеді. Вони пов’язані між собою міжнародним Винним маршрутом ерцгерцога Йогана, що проходить від австрійського Граца до словенського Маріборa. А якщо ви не дуже любите крутити педалі, можна проїхати сільськими винними дорогами на електровелосипеді. От список винних господарств Словенії, які запрошують на дегустації – кількість вражає!

This slideshow requires JavaScript.

Одну зі словенських гастрономічних місцин Віпавску долину відомий видавець туристичних путівників Lonely Planet включив у десятку кращих напрямків Європи якраз із акцентом на Дорогах вина та смаку. Віпавский маршрут теж спланований для велосипедистів, але іншим туристам насправді буде, чим зайнятися. Місцеві жителі запропонують безліч характерних для регіону страв і делікатесів: юшку віпавска йота, в’ялений на середземноморському вітрі пршут, солодкі штруклі і штрудель із фруктами. Я хотіла би продемонструвати масштаб маршруту, навівши такі приклади:

This slideshow requires JavaScript.

Це при тому, що Словенія – справді дуже маленька країна. А важковаговики на кшталт Франції та Італії просто шокують масштабами. Що може запропонувати гастро-туристу Італія?

  • 825 продуктів, що мають географічну прив’язку
  • 5 тисяч гастрономічних традицій
  • 2 еногастрономічні столиці, що входять у список ЮНЕСКО
  • 875 ресторанів високої кухні
  • понад 23 тис. садиб зеленого туризму
  • 114 музеїв, присвячених гастрономії
  • 173 винних доріг

This slideshow requires JavaScript.

Експертка із питань еногастрономічного туризму Олена Мотузенко має великий досвід відвідування та роботи з гастро-маршрутами в Європі, бо три роки працювала у науково-практичних проектах в Італії та в рамках проекту Wine Week розробляла маршрут, адаптований для російськомовних туристів на Апеннінах. “Подорож європейськими винними маршрутами дуже захоплива, – розповідає вона Lowcost.Ua. – Є окрема ніша, яка в Україні поки взагалі не представлений – це СПА на продуктах виноробства. В Європі є чудові винні бутік-готелі, де туристи можуть проходити корисні для здоров’я процедури, різні маніпуляції з олією з виноградних кісточок, приймати ванни – великий спектр послуг. Ви можете будь-якою міжнародною мовою загуглити “винна дорога + регіон Європи, який вас цікавить” і одразу отримаєте масу інформації”.

Олія з виноградних кісточок від виноробні “Колоніст” в Бессарабії
Читайте також  Винний гід України

Як все влаштовано на першій українській Дорозі вина та смаку?

Разом із колегами Олена Мотузенко зараз займається створенням українських Доріг вина та смаку за підтримки і фінансування Євросоюзу. У 2018 р. вона розробила концепцію та координувала створення першого маршруту. А на початку 2020 р. на Міланському міжнародному туристичному салоні анонсувала систему маршрутів, як інноваційний український туристичний продукт на 2021 р. “Наше завдання – зібрати разом високоякісні послуги, презентувати традиційні вина та харчові продукти (тобто якщо мова про якісні суші – це не до нас), а тоді запустити організовані туристичні потоки – і національні, і міжнародні. Ми допомагаємо нашим учасникам створювати бренди, планувати гастрономічні події, вчимо приймати туристів, складати комплексні стратегії розвитку, маркетингові програми просування”, – розповідає експертка.

Для побудови Доріг потрібна передусім об’єднаність і бажання самих виробників. І Бессарабія якраз виявилася не лише дуже цікавим та самобутнім регіоном, але і з дружніми та завзятими виробниками. Вони активно підтримали проект, не зважаючи на відсутність навичок роботи з туристами. “На маршруті не може бути нелегальних, несертифікованих виробників, тому що це унеможливлює якість сервісу, харчову безпеку для туристів, а туристичні оператори не можуть вести з такими локаціями договірні відносини. Через це досить непросто було працювати з Закарпаттям, там багато нелегальних виробників і крім того, вони не просто об’єднувалися для співпраці. Але, не зважаючи на труднощі, Дорога вина та смаку Закарпаття уже створена”, – говорить Олена Мотузенко.

This slideshow requires JavaScript.

Учасниками першої української Дороги вина та смаку стали: бессарабські винороби, сировари, фермери, туроператори, ресторатори і власники готелів. До них можна приїхати самостійно або в складі організованої туристичної групи, також більшість виробників пропонує замовити свою продукцію через свої сторінки в Інтернеті. Для зручності туристів один великий маршрут розбили на кілька маленьких, але відвідувати господарства можна на власний розсуд.

Повний список всіх учасників та репортаж із Одеської області – в наступному матеріалі!

Офіційний сайт Дороги вина і смаку Української Бессарабії.

Сторінка Дороги вина і смаку Української Бессарабії на ФБ.

Сторінка Дороги вина та смаку Закарпаття на ФБ.

 

Дарка Горова

Підтримати проект

Будьте в курсі усіх акцій та розпродажів:

Підпишіться на нашу сторінку у Фейсбук чи Instagram або отримуйте сповіщення про акції використовуючи Твіттер або читайте наш канал у Telegram!

 

 

Завантажити більше пов'язаних статтей

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Зверніть увагу

Репортаж: де живе та як відповідає на листи святий Миколай

Неподалік Косова в Івано-Франківській області живе святий Миколай. В Нацпарку “Гуцульщина”…