Словенія – найбільш недооцінена країна Європи. По-перше, її часто плутають зі Словаччиною, а вони навіть не межують. По-друге, вона настільки маленька (площа трохи менша за Хмельницьку область), що туристи зазвичай думають: «Нічого цікавого». Маленька, зате удаленька і цікавого ого-го скільки!
В Словенії ми з сім’єю жили 4 роки, активно подорожували, та все одно всього не побачили. Суворі Альпи, тепла Адріатика, церква посеред озера, поїзд у печері, замок у скелі, найглибше провалля в Європі, курорти з унікальними мінеральними джерелами – це лише частина обов’язкової програми для відвідувачів Словенії. У країни надзвичайно вдалий слоган – I feel sLOVEnia. І я ще ніколи не зустрічала людину, яка б, побувавши там, залишилася незадоволеною.
Коротка довідка:
Словенія межує з Італією, Австрією та Хорватією. Столиця – Любляна. Одна з колишніх республік Югославії, яка першою заявила про незалежність і першою вступила в ЄС та НАТО. Площа Словенії 20 тис. кв. км, а населення менше за Київ – лише 2 млн. чол. Коли першою леді США стала словенка, у більшості одразу знайшлися знайомі, які з нею вчилися в школі, пили каву чи дружать з родиною. Словенія – третя найбільш заліснена країна Європи, 60% її площі – дерева, а диких звірів можна побачити навіть із автобанів. Хоч Словенія мало популярна серед українських туристів, вона неодмінно входить у рейтинги найкрасивіших, найчистіших та найбезпечніших країн Європи. Багато туристів із Китаю, Великобританії та США. Словенія надзвичайно активно піарить свою красу: в кожного туристичного об’єкту є сайт, хороше промо-відео і навіть по декілька гарних інстаграм-сторінок, тому в цьому матеріалі буде багато посилань.
- Офіційний сайт для туристів у Словенії, багато інформації різними мовами
- Офіційний Інстаграм
- Паблік про Словенію
- Інстаграм відомого словенського фотографа
1.Озеро Блед – словенська гордість і візитівка. Один із кращих курортів Австро-Угорщини, а згодом – одна із важливих державних резиденцій в Югославії.
Унікальність Бледа в казковому острові з храмом посеред води. Дістатися туди можна особливим човном, який більше ніде не зустрічається – плетною. В чомусь плетни нагадують венеційські гондоли: фах весляра переходить від батька до сина, а кермують дерев’яним судном стоячи, двома веслами. До церкви Успіння Богородиці ведуть 99 сходинок. У словенських молодят є прикмета: якщо наречений віднесе кохану на руках аж до верху, шлюб буде довгим та щасливим. Тим паче, якщо вони ще й подзвонять в «дзвін бажань», до якого шикуються величезні черги з туристів.
Над озером на скелі – середньовічний замок, один із найвідвідуваніших у Словенії (сайт), довкола – засніжені гори. Купатися на Бледі можна лише в декількох місцях, спеціально для цього обладнаних. Також тому, що на озері жвавий рух: крім численних туристичних човнів тут займається збірна Словенії з академічної греблі. Блед приймав Чемпіонати світу з веслування уже 4 рази. А зовсім поруч, через 7 км від озера, на високогірному плато Поклюка регулярно відбуваються інші світові змагання – з біатлону, і українські спортсмени завжди у них беруть участь. Взагалі зимовий Блед, можливо, навіть гарніший за літній – справді казковий.
На Бледі рекомендується спробувати національний десерт, який винайшли в ресторані готелю «Парк». Кремове тістечко називається кремна резіна, або кремшніта. Це квадрат 7х7 см з листкового тіста та яєчно-вершкового крему. Найкраще його замовити з тому ж таки ресторані – у них велика тераса з красивим видом на озеро і замок.
ЛАЙФХАК: найкрасивіший краєвид на озеро та довколишні гори відкривається не з Бледського замку, як можна подумати, а з гори Мала Осойніца (є мітка в GoogleMaps), підйом триває 15-20 хв і починається неподалік кемпінга на березі. На гору піднімаються багато туристів – пропустити неможливо, також є таблички.
ВАРТО ПОБУВАТИ: Неподалік Бледа знаходиться красива Вінтгарська ущелина, по якій можна прогулятися 1-2 год. Довжина – 1.6 км. Туди легко дістатися і своєю машиною, і орендованим велосипедом, замовленим трансфером (10Є) та навіть поїздом. Поїзд зупиняється на станції Подхом, і від неї до каньйону треба пройти 1.5 км пішки. Відкрив ущелину місцевий житель Якоб Жумер в 1891 році – гуляв горами уздовж річки Радовни і натрапив на мальовничий каньйон. Зараз його обладнали дерев’яними містками і місцями для відпочинку, вхід платний – 10Є. Офіційний сайт
2. Найдивовижніша словенська річка – Соча (наголос на першому складі) знаходиться на кордоні з Італією. Її води казкового смарагдового кольору, не дивно, що тут знімали епізоди до фільму «Хроніки Нарнії. Принц Каспіан». Крім розкішних видів у долині Сочі багато цікавого – рафтинг, каное, байдарки, польоти на дельтапланах, велосипедні та піші маршрути. Зазвичай туристи зупиняються в містечку Бовец, готелі там однозначно треба бронювати заздалегідь. В річці можна купатися, але багато не вийде – вода холодна.
Найвідоміша пам’ятка в цьому районі – Солканський міст. Це найбільший залізничний міст з каменю у світі, основна арка має ширину прольоту 85 м. Міст побудували австрійці ще в 1906 р – на відкриття навіть приїхав спадковий принц Франц Фердинанд. Та уже через 10 років у ході Першої світової війни ті ж австрійці знищили віадук, заклавши майже тонну вибухівки. Взагалі на Сочі багато воєнних пам’яток того часу: тут велися жорстокі бої, а битву на річці Ізонцо (Соча) біля міста Капоретто (Кобарид) навіть описував Хемінгуей в романі «Прощавай, зброя». Кобаридський музей, присвяченій Першій світовій, визнаний найкращим в своєму роді в Європі.
Гарні прогулянки можна зробити до водоспаду Бока (найбільш повноводний у Словенії, висота 144 м) та до мальовничого водоспаду Козяк. Також популярний прогулянковий маршрут в ущелину Толмін, яка трохи нагадує Вінтгарську на Бледі. Соча і її притоки – відоме місце для риболовлі нахлистом, який є єдиним дозволеним методом ловлі риби в цьому регіоні. Тут водиться мармурова форель. Найбільша спіймана рибина важила 22.5 кг і була 120 см завдовжки.
3. Говоримо Словенія, маємо на увазі гори. Альпінізм – національний спорт, в країні аж 290 гірських товариств! А найвища словенська вершина – гора Триглав (2864м) – національний символ, зображений на гербі і прапорі.
Довкола однойменний парк – розкішні місця, Юлійські Альпи. До речі, така назва – на честь Юлія Цезаря. Триглавський нацпарк – єдиний в країні, займає аж 4% її території і один із найчистіших в Європі: словенці бережуть як зіницю! Наскільки – можна зрозуміти з факту, що в 2004 році він отримав диплом Ради Європи за зразкове управління парком.
І навіть якщо вам не захочеться лізти на 400 словенських двотисячників, в парку сотні легких прогулянкових маршрутів. А любителям спорту буде цікаво потрапити на Кубок світу зі стрибків з трампліну, біатлону та інших видів.
Моє улюблене місце в Словенії – льодовикове озеро Бохінь. Воно хоч і знаходиться на території нацпарку, відкрите для туристів: тут можна купатися, вхід безкоштовний. Вода в озері настільки чиста, що дно легко проглядається навіть на глибині, поруч плаває форель і ходять на байдарках. Довкола прокладений красивий пішохідний маршрут. Долину і околиці озера Бохінь можна оглянути з висоти, скориставшись канатною дорогою на гору Вогел. Взимку там працюють гірськолижні спуски. Поруч – майже 80-метровий водоспад Савіца.
Ще одне красиве, безкоштовне і вільне для купання альпійське озеро – Ясна – і гірськолижні спуски знаходяться з іншої сторони Триглавського парку, в містечку Краньська гора. Там також починається мальовнича, звивиста дорога на високогірний перевал Вршич (1611м), надзвичайно популярний у велосипедистів та мотоциклістів. Він відкритий лише 3-4 місяці в році через снігові замети.
А любителям походити горами рекомендую отакі сторінки:
- толковий ресурс із дуже детально описаними маршрутами, вказаним часом, за який їх можна пройти, картами, фото і можливістю замовити послуги гіда.
- другий сайт, де також багато інформації
- Офіційний сайт Триглавського нацпарку
- Офіційний Інстаграм
- Ще один
- Офіційний Інстаграм озера Бохінь
- Офіційний Інстаграм Краська Гора
4. На території Словенії знаходяться аж 7000 печер. Тамтешнє вапнякове плато Карст дає назву цілому поняттю – карстові печери. Зазвичай, підземні ходи виглядають майже однаково – сталагміти, сталактити, сталагнати – але в Словенії є печери справді унікальні. Шкоцянські печери – одна з найвідоміших карстових печерних систем на планеті. Якби ‘Володар перстнів’ знімали років 50 тому, без комп’ютерної графіки і з натури, декораціями для підземних епізодів однозначно стали би Шкоцянські печери в Словенії. Це не просто красиві сталактити. Це найбільший підземний каньйон в Європі, моторошне провалля, суворе, величне – 200 м суцільної темряви вглиб і 6 км вздовж. Це як Альпи, тільки під землею. І в списку ЮНЕСКО.
Печери добре освітлені, якщо такі масштаби взагалі реально добре освітити. А там, де нереально, уява домалює орків, гномів і Гендальфа. Особливо на гномівські ходи схожі неоковирні східці першовідкривачів і старі маршрути екскурсій минулого сторіччя (їх прокладали ще наприкінці 19 ст). А внизу бурхливо тече холодна, повноводна ріка з глибокодумною назвою Рєка.
Фотографувати всередині не дозволяють. Але насправді це якраз той випадок, коли жодне фото, навіть зроблене професійною камерою, з додатковим освітленням, і приблизно не передає реальність. Це коли треба дивитися і відчувати самому. Я була в на той час найбільшій печері світу в Малайзії. Так от Шкоцянські вражають більше! І їхати ближче. Щороку їх відвідують понад 100 тисяч туристів.
5. Печера Постойнська Яма знаходиться в приватній власності і значно розкрученіша ніж Шкоцянські – це найвідвідуваніша печера Європи. Печера така велика, що до початку оглядового маршруту з вітерцем везе паровозик. Звісно, електро-. Електрику сюди провели у 1884 році, навіть раніше ніж в Любляні – чекали на візит імператора Франца Йосифа. Він, між іншим, приїздив навіть двічі. А першу у світі підземну залізницю обладнали ще раніше – у 1872 році, щоправда вагонетки з пасажирами тоді штовхали гіди. І лише на початку 20 ст. встановили газовий локомотив.
Найбільшу залу Постойнської Ями називають Концертною. Її висота – 40 метрів, і одночасно там можуть знаходитися 10 тисяч чоловік. В залі чудова акустика, тому деколи влаштовують концерти класичної музики. У 1930 р. навіть виступали артисти відомого італійського теату «Ла Скала». В залі також знаходиться підземне поштове відділення – можна відіслати рідним та друзям листівку «з того світу». Є тут і підземний туалет.
Деколи в печері повністю вимикають світло, щоб відвідувачі відчули себе першовідкривачами, які пересувалися навпомацки. Одним із символів Постойнської Ями і словенських спелеологів є хвостата амфібія – протей, «людська рибка» або «сліпа саламандра». Це ендемік того краю, сліпий, бо все життя (часом більше 100 років) проводить під землею, і може обходитися без їжі до 10 літ. В давнину люди думали, що протеї – це новонароджені дракони. Їх непросто побачити в природному середовищі, тому в печері встановили акваріум, де за тваринами можна поспостерігати.
Часто відвідування Ями туристи поєднують зі ще однією словенською пам’яткою – буквально вмонтованим у скелю Пред’ямським замком. Він знаходиться зовсім близько (8 км) і має спільний з печерами квиток.
6. Серед багаточисельних замків Словенії є один особливий – Пред’ямський. Часто його можна зустріти в рейтингах найкрасивіших твердинь Європи – це тому, що побудований він в 123-метровій скелі і взагалі це найбільший печерний замок у світі.
Побудували його більше ніж 800 років тому, але Пред’ямський замок добре зберігся. Щороку тут проводять лицарський турнір, реконструкції та середньовічні ярмарки. Пред’ямський означає «той, що перед ямою», тобто перед печерою. Він і справді «прикриває» вхід до великої печери. Вона багаторівнева і розгалужена, і навіть є домом для великої колонії кажанів.
7. Словенії належить лише 47 км Адріатичного узбережжя. Безперечно воно не зрівняється з розкішними пляжами сусідніх Хорватії та Італії, але має хороший козир – близькість. Можна прокинутися в засніжених горах або в туманній Любляні і вже через годину-півтори в сонячних окулярах їсти морозиво на набережній. Три середньовічні містечка – Копер, Ізола, Піран та сучасний Порторож пропонують милі туристичні маршрути та спа-процедури на кшталт таласотерапії.
Колись ці землі належали Венеційській республіці, а донедавна – Італії. Друга офіційна мова – італійська, навіть вулиці дублюють, а більшість будинків побудовані у венеційському стилі, трапляються і зображення крилатого Венеційського лева. В Італії такі містечка – на кожному кроці, вони нічим не примітні і провінційні, але в Словенії таких містечок – лише три, тому їм шана і увага туристів. Ізола зовсім крихітна, але там є муніципальний пляж з галькою, Копер має порт для круїзних лайнерів (і взагалі єдиний в Словенії), центральну площу в венеційському стилі та велику безкоштовну парковку, а Піран і Порторож об’єднані довгим і дуже популярним пішохідним маршрутом вздовж моря.
8. Зовсім інший тип туризму – медичний та оздоровчий – також популярний у Словенії. Країна славиться унікальними мінеральними та термальними джерелами. Джерел із лікувальними водами тут аж 87. Озерця з завжди теплою мінеральною водою можна зустріти навіть у звичайному лісі. Колись у словенський регіон Панонія, де зосереджені більшість із них, приїздили монархи та знать із усієї Європи, а сьогодні 15 лікувально-оздоровчих центрів та аквапарків запрошують не лише на лікування, але і для розваг. Найвідоміший і найшановніший курорт називається Рогашка Слатіна, а тамтешня лікувальна вода Донат (Donat Mg) має доведений лікувальний ефект та продається в аптеках багатьох країн світу, зокрема і в більшості аптек України. Вона має найбільший на світі вміст магнію, а також його ідеальне співвідношення з кальцієм. Донат рекомендують для позбавлення від метаболічних, шлунково-кишкових, серцево-судинних, ендокринних, урологічних, неврологічних та косметологічних захворювань.
Інші словенські курорти – це Терме Чатеж, Терме Олімія, Добрна Спа, Доленьске Топліце, Терме 3000 – Моравскі топліци, Лашко. Більшість із них знаходяться в екологічно-чистих місцях, без промислових зон та магістралей.
Як дістатись в Словенії дешево?
На даний момент прямих рейсів з Києва чи регіонів в Любляну немає. Проте можна скомбінувати рейси лоукостів чи регулярних авіакомпаній та дістатись словенсської столиці. Ціни відповідно – від €120-150 в обидва боки. Проте до Любляни та інших словенських міст легко дістатись з Італії (Венеції, Мілану), Австрії (Відня, Грацу), Угорщини та Хорватії. Автобусами, залізницею або на авто!
Варіанти перельотів:
- Львів – Любляна – Львів від €196
- Київ – Любляна – Київ від €216
- Одеса – Любляна – Одеса від €237
- Харків – Любляна – Харків від €238
Як знайти дешеве житло під час ваших подорожей:
– Пошук по усім системам бронювання готелів HotelsCombined.
– Сервіс найму житла у власників (кімнати, квартири, будинки, бунгало, шале…) AirBnb.
Не забудьте про страховку:
– Придбайте поліс туристичного страхування онлайн за 3 хвилини зі знижкою!
Як знайти найдешевший прокат авто?
– Рекомендуємо сервіс Rentalcars.com, що порівнює ціни десятків компаній у 28000 локаціях у світі.
Будьте в курсі усіх акцій та розпродажів:
Підпишіться на нашу сторінку у Фейсбук чи Instagram або отримуйте сповіщення про акції використовуючи Твіттер або читайте наш канал у Telegram!
