Українські об’єкти у списку Світової спадщини ЮНЕСКО

Статус об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО дає значні переваги. По-перше, завдяки таким об’єктам країна отримує престиж та промоцію у всьому світі, що сприяє розвитку туристичної галузі. По-друге, це дозволить зберігати належний стан об’єктів, забезпечити їх опікою влади та громади, гарантувати пріоритетність у залученні фінансових коштів для реконструкції.

Головною метою Списку є зробити відомими та захистити унікальні об’єкти. А щоб до нього потрапити, об’єкт має відповідати хоча б одному культурному або природному критерію.

За якими критеріями об’єкт попадає в список ЮНЕСКО:

• є шедевром людського творчого генія
• свідчить про значний взаємовплив людських цінностей протягом певного періоду часу або в певному культурному просторі, в архітектурі або в технологіях, в монументальному мистецтві, в плануванні міст або створенні ландшафтів
• є унікальним або принаймні винятковим для культурної традиції чи цивілізації, яка існує досі/вже зникла
• є видатним прикладом конструкції, архітектурного або технологічного ансамблю/ландшафту, що ілюструє значущий період людської історії
• є видатним прикладом людської традиційної споруди, з традиційним використанням землі або моря, є зразком культури або людської взаємодії з навколишнім середовищем, особливо якщо вона стає вразливою через сильний вплив незворотних змін
• безпосередньо чи матеріально пов’язаний із подіями або існуючими традиціями, з ідеями, віруваннями, з художніми або літературними творами і має виняткову світову важливість. (На думку комітету ЮНЕСКО, цей критерій повинен переважно використовуватися разом із ще якимсь критерієм)

Критерії природних об’єктів:

• є природним феноменом або простором виняткової природної краси і естетичної важливості.
• є видатним зразком головних етапів історії Землі, зокрема пам’ятником минулого, символом геологічних процесів, що відбуваються, розвитку рельєфу або символом ґеоморфічних чи фізіоґрафічних особливостей.
• є видатним зразком екологічних або біологічних процесів, які відбуваються в еволюції і розвитку земних, прісноводих, берегових і морських екосистем і рослинних і тваринних угруповань.
• включає найважливіше або найзначніше природне місце існування для збереження в ній біологічного різноманіття, зокрема зникаючих видів виняткової світової наукової цінності.

В Україні є 7 об’єктів, що входять до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. З них шість – культурних та один природний. Один навіть визнаний шедевром людського творчого генія. Та про це далі.

Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська лавра

Собор Святої Софії був центром суспільного духовного і політичного життя Давньоруської держави. Тут відбувалися церемонії посадження князів на Київський престол, поставлення єпископів та митрополитів, прийоми посольств, київське віче, тут велося літописання і була створена перша на Русі бібліотека – Софійська. Софія Київська також була місцем поховання князів та вищого духовенства.

Собор розташований в історичній частині столиці України – на вулиці Володимирській.

Свого часу собор був однією з найбільших будівель міста.

Ансамбль Києво-Печерської лаври є визначною історичною пам’яткою Середньовіччя та раннього модернізму. До його складу входять унікальні наземні та підземні храми ХІ-ХІХ ст., комплекси печер з лабіринтами, житлові та господарчі будівлі XVI-XIX ст.

Основними об’єктами є Успенський собор, Троїцька надбрамна церква, Велика дзвіниця, Церква Всіх Святих, Трапезна церква, монастирські оборонні мури з баштами, комплекси Антонієвих (Ближніх) та Феодосієвих (Дальніх) печер з наземними церквами – Хрестовоздвиженською та Різдва Богородиці, а також церква Спаса на Берестові.

Вже протягом багатьох століть Києво-Печерська лавра є одним з найбільших паломницьких центрів у світі. Заснована у 1051 р. монахами Антонієм та Феодосієм.

Цікавий факт: на Великій лаврській дзвіниці у 1903 р. встановлено годинник. Його гарантійний термін складав 15 років, і попри те, що скоро їм виповниться 120 років, вони досі не потребують ремонту. Вони зупинялись лише раз – під час будівлю собору підірвали під час Другої Світової війни.

До Списку Світової спадщини ЮНЕСКО Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська лавра увійшов у 1990 р. Зараз український уряд запропонував розширити цей об’єкт, додавши до нього також Кирилівську та Андріївську церкви.

Ансамбль історичного центру міста Львів

Унікальність ансамблю історичного центру Львова у тому, що його частини репрезентують кілька історичних етапів формування міського середовища та відрізняються за характером культурної спадщини:

1. Високий замок і Підзамче

Високий замок збудований під керівництвом Короля Русі Лева Даниловича, а потім – польського короля Казимира ІІІ на Замковій горі. У ХІХ ст. більшу частину Високого Замку розібрали. Зберігся лише південний мур так званого пригородку – двору між головними зовнішньою та внутрішньою брамами замку.

У 12 ст. Високий Замок і Підзамче являли собою високорозвинуте міське поселення. У 13-14 ст. тут було 10 православних церков та монастирів, три вірменські церкви, два костьоли, мечеть та синагога.

2. Середмістя

Примикає до дільниці Підзамче. Виникло у середині 14 ст. і являє собою повністю збережений зразок регулярного містобудування на території Східної Європи. Тут розташовані сакральні споруди Середньовіччя та Ренесансу. Найвідоміші – Собор св. Юра, Латинська катедра, Успенська церква, Домініканський собор, Бернардинський монастир.

У Середмісті збереглися старі назви вулиць – Вірменська, Руська, Сербська, Староєврейська, Краківська.

3. Ансамбль Собору Святого Юра

До нього входить Собор Святого Юра, збудований у 1744-1770 рр., митрополичий палац 1772-1774 рр., капітельні будинки 1774-1776 рр., дзвіниця 1821 р. та огорожа з двома брамами.

За своєю міською забудовою та архітектурою Львів є видатним прикладом синтезу архітектурних і художніх традицій Східної Європи.

За унікальність містобудівельного середовища, що є результатом взаємовпливу різних за походженням архітектурних традицій та напрямків, а також політичну та торговельну роль, що приваблювала велику кількість етнічних груп із різноманітними культурними та релігійними поглядами, Ансамбль історичного центру міста був внесений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Транскордонний об’єкт науково-культурної спадщини «Дуга Струве»

Дуга Струве – 258 трикутників, які утворювали ланцюг з 256 основних пунктів. Загальна довжина ланцюга – 2820 метрів.

Завдяки Дузі вдалося встановити правильний розмір та форму планети Земля і довести теорію Ньютона по те, що наша планета є об’ємним овалом.

Це єдине надбання одразу 10 держав – України, Білорусі, Естонії, Латвії, Литви, Молдови, Норвегії, Росії, Фінляндії та Швеції.

В Україні знаходяться 9 пунктів дуги. Три з них – у Хмельницькій області (Баранівка, Катеринівка, Фельштин) та один – у Одеській (Старонекрасівка) – внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО у 2005 р.

Резиденція Буковинських та Далматинських митрополитів

Знаходиться у Чернівцях. Історична пам’ятка була збудована чеським архітектором Йозефом Главкою у 1864-1884 рр.

Резиденція складається з трьох корпусів – Митрополичого, Семінарського та Монастирського, і є поєднанням різних стилів. Виглядає як середньовічний замок.

Особливу цікавість викликає Мармурова зала, зроблена з білого та чорного мармуру. Її стіни прикрашені фресками на історичну та релігійну тематику.

Також є Червона зала – місце засідань Священного Синоду. Стіни зали оздоблені китайським шовком та венеціанськими дзеркалами, стеля декорована орнаментом, що нагадує колекцію писанок, а підлога встелена паркетом з червоного бука, дуба та зеленої липи.

З початком будівництва резиденції почали робити також дендропарк площею 5 га. Тут багато дерев, фонтанів, скульптур, унікальне тюльпанове дерево та 130-річний бамбук.

З другої половини ХХ ст. приміщення резиденції слугує Чернівецькому університету. Зараз на її території є туристичний комплекс. Щодня з 10:00 до 17:00 проводяться екскурсії.

З 2011 р. резиденція Буковинських та Далматинських митрополитів входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі

16 дерев’яних церков Карпатського регіону України та Польщі внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО у 2011 р. Вісім із них розташовані в Україні:

• церква Святого Духа у селі Полетич, Собор Пресвятої Богородиці у селі Матків, церкви Святої Трійці у Жовкві та Святого Юра у Дрогобичі на Львівщині;
• церква Святого Духа у Рогатині, церква Різдва Пресвятої Богородиці села Нижній Вербіж на Івано-Франківщині;
• церква Вознесіння Господнього у селі Ясіня, церква Архангела Михаїла села Ужок на Закарпатті.

Церкви збудовані в чотирьох архітектурних стилях – галицькому, лемківському, бойківському та гуцульському. Це зразок вже втраченого традиційного будівництва з дерева, а стінопис відносять до найцінніших збережених.

Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора

Античне і візантійське місто-держава Херсонес Таврійський знаходиться в південно-західній частині Криму (Севастополь).

Був заснований вихідцями з Греції у 422-421 рр. до н.е. В античну добу Херсонес був важливим політичним, торговельним та ремісничим центром півострова.

Історія цього міста – це частина історії Давньої Греції, Давнього Риму, Візантії та Київської Русі.

У кінці XIV ст. кочівники зруйнували місто. Розкопки руїн почали у 1827 р. Після цього місто отримало назву Руська Троя.

У літописах значиться, що саме тут відбулося хрещення Київського князя Володимира. У 1861 р. на місці руїн, де знаходилась хрещальня князя заклали собор Хрестителя Русі.

В наш час Володимирський собор реконструйовано. Він є символом Хрещення Русі.

У Херсонесі цікаві храми, римська цитадель, елліністичний театр, житлові квартири, колодязі, майстерні, фрески та ще понад 200 тисяч експонатів тих часів.

Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи

78 окремих лісових масивів знаходяться у 15 країнах світу. 12 з них – 25% – в Україні.

До складу української частини об’єкта входять ділянки Карпатського біосферного заповідника, природних заповідників «Горгани» та «Розточчя», національних природних парків «Ужанський», «Синевир», «Зачарований край» й «Подільські Товтри».

Станом на 2020 рік, Україна додала 17 об’єктів у попередній Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Канівський заповідник «Могила Тараса Шевченка»

До складу заповідника входять об’єкти культурної спадщини, що пов’язані з могилою українського поета Тараса Шевченка у Каневі в Черкаській області. На території заповідника, окрім могили Кобзаря, також є Державний музей Т.Г.Шевченка, могила хранителя Шевченкового меморіалу І.Ядловського, багатошарове поселення Пилипенкова гора.

Сама Чернеча гора, на якій розташований заповідник, є пам’яткою природи, завдяки унікальному рельєфу, різноманіттю ландшафтних та рельєфних об’єктів.

Історія Чернечої гори сягає глибини тисячоліть. Документи підтверджують існування тут в 11 ст. стародавнього Свято-Успенського Канівського монастиря, де поховані українські гетьмани Іван Підкова, Шах, Самійло Кішка. У 1701-1703 рр. тут було зведено дерев’яну козацьку церкву Покрова Пресвятої Богородиці.

Національний дендрологічний парк «Софіївка»

Розташований у місті Умань (Черкаська область).

Парк засновано у 1796 р. польським магнатом Станіславом Потоцьким. Він подарував його на янгола своїй дружині Софії у травні 1802 р.

Сама ідея створення парку в романтичному стилі з використанням римської та грецької міфології належала саме Софії.

Парк є шедевром світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII – початку XIX століть.

Головна композиція проходить річкою Кам’янка. Тут споруджено штучні басейни, стави, водограї, каскади та 14 водоспадів, один із яких – висотою 14 м.

Площа парку складає близько 180 га. Тут – понад 3 тис. видів різноманітних рослин. Зберігся навіть стародавній 400-річний дуб, під яким, за легендами, збирали наради з козаками Іван Гонта та Максим Залізняк.

Прикрашають парк штучні скелі, ґроти та павільйони.

«Софіївку» включено до списку «7 чудес України».

Астрономічні обсерваторії України

До попереднього Списку світової спадщини ЮНЕСКО включено три обсерваторії – Миколаївську, Одеську та Київську.

Найстаріша з цієї трійці – Миколаївська. Її засновано у 1821 р. на найвищому місці Миколаєва – Спаському пагорбі.

Миколаївська обсерваторія відкрита для відвідування. Тут можна оглянути унікальну астрономічних приладів, годинників, карт та фотографій.

Київська обсерваторія відкрита у 1845 р. Вона знаходиться в одному з корпусів Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Одеська обсерваторія заснована у 1871 році на базі Одеського національного університету ім. І. Мечникова. Спостережні станції обсерваторії також розташовані в Словаччині та Туркменістані.

Окрім цих трьох об’єктів, до попереднього Списку світової спадщини ЮНЕСКО також включили:

Біосферний заповідник «Асканія-Нова»

Держпром (Будинок Державної промисловості) в Харкові

Пости та укріплення на торгових шляхах генуезців від Середземного до Чорного морів 

Культурний ландшафт «Печерні міста Кримської Готії» 

Історичне середовище столиці кримських ханів у місті Бахчисараї 

«Тіра – Білгород (Аккерман) – на шляху від Чорного до Балтійського морів»

Історичний центр і порт м. Одеса

Комплекс пам’яток Судацької фортеці, VI – XVI ст.

Історичний центр м. Чернігів

Культурний ландшафт каньйону у Кам’янці-Подільському

Бахчисарайський палац кримських ханів

Кам’яна Могила

Фото: prolviv.in.ua, Andrey Ko, Wikiwand, archbishopihor, myUkraine, volnovakha.city, Zruchno Travel, Look My Trips, dsnews

Підтримати проект на Patreon!

Будьте в курсі усіх акцій та розпродажів:

Підпишіться на нашу сторінку у Фейсбук чи Instagram або отримуйте сповіщення про акції використовуючи Твіттер або читайте наш канал у Telegram!