Закарпатська область для туристів – № 1 в Україні. Вона найцікавіша, найрізноманітніша, а до того ж надзвичайно активно відкриває та розвиває нові маршрути і атракції. Це один із небагатьох регіонів, в який цікаво їхати в будь-яку пору року. Крім красивих гір, автентичної архітектури, цікавої історії, великого вибору готелів, тут є окремі напрямки – кулінарний та медичний туризм. Для статусу ідеальної Закарпатській області бракує тільки моря. Але унікальні мінеральні та термальні джерела (і басейн із морською хвилею в аквапарку :)) певним чином можуть це компенсувати.
На Закарпатті настільки багато цікавого, що ми змушені розділити наш путівник на дві частини. Зараз – про дуже цікаві господарства та виробництва, до яких можна завітати на дегустацію, багато про винний туризм, про термальні та мінеральні води і навіть – про унікальну місцеву говірку. В другій частині – про цікаві місця, міста, села, гори, полонини, водоспади та місця в регіоні зі списку ЮНЕСКО.
Цікаві факти:
Один із найцікавіших пунктів подорожі на Закарпаття – кухня регіону: м’ясна і пряна. Вона навіть заслуговує окремої тематичної подорожі, щоправда взагалі не підійде тим, кому потрібне дієтичне та вегетаріанське харчування. Закарпатці люблять гострувату їжу та активно використовують червону паприку (“папригу”) і чорний перець (“попер”), а також часник, цибулю, кмин, і різноманітну пряну зелень. Там змішалися кулінарні традиції українців, угорців, словаків, румунів, чехів, поляків, євреїв. Візитівкою Закарпаття є бограч (густий м’ясний суп червоного кольору). Але не тільки ним славиться місцева кухня! Від угорців закарпатці запозичили гуляш, перкельт, папрікаш (різновиди тушкованого м’яса в густій підливі, дуже популярні угорські страви), лечо (овочева страва з солодкого перцю, цибулі та томатів із додаванням яєць та сметани), рокот-крумплі (картопля, зварена в мундирах і запечена в сметані з яйцями, ковбасою та сиром), лоці печенє (свинина смажена на цибулевій подушці), від румунів – усі види токанів (каші з кукурудзяного борошна дрібного помолу, родичі гуцульського баноша), від словаків – страпачки (галушки з картоплі), карбонатки (смажені картопляні крученики); від чехів – кнедлики (кульки з тіста, картоплі чи сиру з різними соусами) і сегединський гуляш (зі свинячих реберець та квашеної капусти), від німців – шніцелі і старовинні рецепти яловичини по-швабськи, від євреїв – човлент (квасоля з перловою крупою та м’ясом), печінка по-європейськи, фарширована риба, від ромів дісталася гурка (варіант кров’янки – кишка, начинена тельбухами, салом та крупою), вим’я тушковане, смажені рубці. Є страви, які не зустрічаються у інших народів – підбивані пасулі, лопатки і дзьобачки (все – варіанти квасолевих супів із м’ясом і додаванням сметани).
На десерт – шитиминя (маленькі тістечка з багатьох коржів із різними кремами та додатками), леквар (повидло, яке добу вариться на відкритому вогні до темного, майже чорного кольору), гомбовці (колобки з дріжджового тіста з фруктовою, приготовані на пару), баники (рулети з дріжджового тіста з маком, яблуками, сиром, горіхами), кіфлики (рогалики з різними начинками). З фруктів та ягід роблять також палинку – міцний алкогольний напій.
Колись буйволи були вірними помічниками в Карпатах. З їхньою допомогою валили ліс, орали землю, перевозили вантажі, ну і звичайно, вони давали корисне молоко. Карпатські буйволи – розумні, норовливі, свободолюбиві тварини, прив’язуються до господарів, люблять купатися. Вони їдять втричі більше за звичайних корів, хоча молока дають менше, але воно має жирність 8-10% – майже вершки. Чисельність карпатських буйволів ще 30 років тому була кілька тисяч, а сьогодні – кілька сотень. Щоб розводити буйволів, треба великі площі — від 10 до 40 га землі – цих тварин не закриєш у клітку. Та все ж відроджувати вид взялися одразу в кількох місцях Закарпаття. На фермі “Карпатський буйвіл” живуть майже 70 особин, там же – невеликий цех, де з їхнього молока виготовляють еко-продукти, зокрема і справжню, канонічну буйволину моцарелу. Дегустацію на фермі розпочинають екскурсією до тварин, потім пригощають зразками 7 продуктів. Взимку надворі в чані варять глінтвейн, а літом частують холодними узваром чи компотом. Нещодавно започаткували й м’ясну тарілку. Бронювання за тел. 068 023 56 40
Де знаходиться: м. Виноградів, вул. Першотравнева 67.
Вперше побувавши в Україні, німецький еколог Мішель Якобі випадково дізнався про те, що карпатські буйволи знаходяться на межі вимирання. Мішель переїхав на Закарпаття, вивчив місцевий діалект і зайнявся їхнім вирощуванням. Має 30 тварин, сам їх доїть, з молока робить сир (200 грн/кг), називає себе «Мишко». Він дивується, як місцевим жителям взагалі вдалося приручити водяного буйвола – цей вид тварин практично неможливо одомашнити, а доїти буйволиць ще й дуже складно. На відміну від корів, вони не підпускають до себе незнайому людину і поводяться агресивно – щоб їх приручити, потрібно кілька місяців. Крім буйволів на фермі є представників ще двох місцевих видів, які зникають – смугастих карпатських коней, нащадків диких гірських тарпанів, та гуцульських свиней мангалиць. Британська благодійна організація Фонд SAFE, яка надає підтримку країнам, що розвиваються, постійно скеровує до Мішеля волонтерів із усього світу. Іноземцям на фермі подобається, деякі затримуються і на півроку.
Де знаходиться: с. Сокирниця, Хустський р-н. Телефон: 0983949702.
Ще одна ферма карпатських буйволів (також є плямисті олені, страуси та інші тварини) називається “Райський куточок” і знаходиться в с. Горінчово біля Хуста. Власник Василь Шимон (0677565244, 0673842224). Сторінка на ФБ.
Одна з перших і найвідоміших приватних сироварень України. Її ще у 1994 р. відкрив Петро Пригара, познайомившись із представниками європейських кооперативів “Лонго Май”, які сильно вплинули на його світогляд. Вирішивши розвивати село і дрібне сільське господарство, він поїхав на стажування до швейцарських сироварів, експериментував із місцевим молоком та запроваджував соціальні проекти (сільський водопровід, біотуалет для школи, очисні споруди для сироварні). Зараз Селиська сироварня добре відома, туди приїздять багато туристів, а продукцію подає на своїх презентаціях навіть посольство Швейцарії.
Сирів тут лише три, їх назвали місцевими назвами, щоб популяризувати регіон: “Хуст” (м’який сорт, дозріває до 14 дн.), “Селиський” (напівтвердий сорт, дозріває 3 міс.), “Нарцис Карпат” (твердий сорт, дозрівання більше півроку). Продукцію можна купити в багатьох містах, замовити в ресторанах партнерів або оформити доставку на офіційному сайті. Екскурсії з дегустаціями відбуваються за попереднім замовленням за телефоном 067 386 51 09.
Де знаходиться: с. Нижнє Селище, вул. Центральна 170.
По сусідству знаходиться невелике родинне господарство родини Дель Соль. Його засновник – парижанин Орест, випускник Паризької школи гастрономії, працював у кращих ресторанах світу і метрдотелем прем’єр-міністра Франції, а зараз уже 26 років живе в Україні. На фермі «Зелений Гай» називають себе антиглобалістами, вірять у якість, а не кількість, та виготовляють екологічні м’ясні вироби і козиний сир. Там постійно утримують 50 свиней мішаної породи – господарі ферми розводять їх самостійно. У корм тварин не додають антибіотиків чи біодобавок. Молоком для сиру забезпечують 20 кіз альпійської породи. Вартість екскурсії із дегустацією – 250 грн з людини. Попередити про візит просять тиждень наперед за номером 0972352916.
Де знаходиться: с. Нижнє Селище.
Ще одна ферма в Нижньому Селищі. Равлики – нічні тварини, вдень ховаються під дерев’яними щитами, а вночі живляться зеленими листями рослини, яка називається перко – це гібрид ріпака і пекінської капусти. На фермі постійно вигадують нові гастрономічні фішки, як-от дегустація першої в країні равликової ікри чи навіть піца з равликами (рублене равликове м’ясо, томати, турянський часник, селиський сир). Щодня об 11:00 та 15:00 проводяться екскурсії-дегустації. Бронювання за телефоном: 068 091 39 22.
Де знаходиться: Нижнє Селище, Центральна 82/1.
Єдина в Україні ферма плямистих оленів. Вони з’явились тут ще у 1987 р. – гелікоптером їх доправили сюди аж із Калінінградської області. Зараз на площі 60 га живуть 150 оленів. Тварин розводять заради їхніх рогів, в них міститься цінна речовина – пантокрин, яку використовують під час лікування неврастенії, неврозів, при перевтомі, та ін. Тут можна зблизька поспостерігати за оленями, фотографуватися з ними. Не забудьте прихопити із собою частування – сухарики чи хліб.
Час роботи: понеділок – субота із 9:00 до 18:00, неділя – вихідний.
Де знаходиться: с. Липча.
Ще одна сироварня і теж поруч. Сім’я Лепеїв взялася відроджувати традиційне вівчарство та сироваріння. Поголів’я складає 500 овець, з яких щодня дають молоко 300. З нього роблять сири (твердий «Ґрунь», м’який «Ріка», авторська вурда та бринза), масло та кефір – усього 15 видів молочної продукції, плюс роблять 4 різновиди ковбас. На дегустації можна спробувати 5 видів сиру, 2 види бринзи, додатково можна обрати келих вина, фруктовий йогурт або каву. Екскурсія + дегустація = 75 грн. Попереднє бронювання за тел. 0962813916.
Де знаходиться: с. Іза, вул. Центральна, 259.
Це відоме господарство фруктової органіки, продукція якого є у великих торговельних мережах та навіть експортується в ЄС. Асортимент «Пан Еко» вражає: 26 видів варення (з суниці, чорної смородини, терену, чорниці, горобини, ягід бузини, кизилу, ожини, брусниці та ін.), 5 видів меду (акацієвий, липовий, травневий, із золотушника та різнотрав’я), 4 види напоїв (з чорноплідної горобини, журавлини, шипшини, квітів бузини), 13 видів сиропів (з малини, вишні, журавлини, горобини, ожини, брусниці, обліпихи, терену, квіток бузини, кизилу та ін.), 13 видів соків (буряково-яблучний, чорнично-яблучний, вишнево-яблучний, селерово-яблучний, морквяно-яблучний, тощо), 7 наборів сухофруктів. Обладнання для переробки сировини закуплене в Польщі та Голландії, банки і пляшки для готової продукції постачаються з Італії, тара для соку – з Польщі.
Крім того у «Пан Еко» відкрили єдиний в Україні та Східній Європі музей леквару (с. Ботар, вул. Петефі, 2), колекція якого налічує різні типи продукції з понад 50 країн світу. Леквар – це угорський тип повидла з цікавою технологією приготування: його варять у величезному казані від 8 до 24 год, без цукру, поки маса не загусне. Готове повидло може зберігатися аж 10 років. Також господарі тримають на вільному випасі угорських сірих корів (не дають молока, м’ясна порода) і кучерявих свинок породи мангалиця, виведених ще в 1833 р. М’ясо мангалиці має особливий смак і не містить холестерину.
Туристів запрошують на екскурсію та дегустацію: м’ясна (6 видів продукції) та леквар (теж 6 видів), плюс стакан яблучного соку і палинка. Подробиці за телефоном 097 381 40 53.
Де знаходиться: с. Ботар, вул. Головна 4а.
Найбільша в Україні промислова плантація – 8 гектарів лаванди вузьколистої! Плюс 1 га троянди дамаської та 1 га фундука. Фермерське господарство знаходиться у місці з красивим краєвидом на гори і полонину Руна. З середини травня по липень на плантацію запрошують на прогулянку та фотосесії, а увесь рік пропонують розсаду, ефірні масла та косметику. Бронювання за тел. 0509961730, 0952147449.
Де знаходиться: Перечин, вул. Ужанська 13/3.
Поблизу Ужгорода на площі в півгектара Іван та Катерина Копинець висадили 7 тис. кущів лаванди. У 2020 р. зацвіла половина території з дворічними кущами, решта – однорічні – ще не надто пишні. Вартість години перебування на полі для фотосесій – 200 грн. з людини. Вартість входу на поле для прогулянки 50 грн. з дорослого. Бронювання за номером 0953009303.
Де знаходиться: с. Тарнівці, вул. Садова.
Пасіки і медові господарства – це теж популярна тема на Закарпатті. Місцева влада та ініціативні громади взялися розвивати цей напрямок: протягом року там проводять фестивалі меду, медовухи, медової скульптури з воску сот, фестиваль кондитерських виробів з меду. В Колочаві майже зікінчили облаштування атракційної пасіки, також там планують розробити туристичний маршрут “Колочавські медові стежки”, у с. Вучкове Міжгірського району є пам’ятник бджолі, а в Мукачево створили перший ,,Медовий дегустаційний зал”. У музеї представлені зразки меду з Польщі, Іспанії, Ізраїлю, Тибету та навіть Австралії, загалом понад 30 країн. Можна продегустувати мед, та продукцію бджільництва, а також побачити живий вулик під склом. Дегустаційна зала пропонує: спробувати 4 видів меду та 3 видів медових напоїв, цікаві лекції про життя бджіл, інформацію про застосування продукції бджільництва. Попереднє замовленням за тел. 096 300 57 75 або 099 299 77 31.
Де знаходиться: м. Мукачево, вул. Стара 50 (поруч із територією пивзаводу).
На Закарпатті ростуть одні з найдорожчих продуктів планети – трюфелі. В лісах Воловецького, Тячівського, Березнянського, Перечинського та Мукачівського районів найбільше істрійського білого трюфелю. Як і багато бажаючих започаткувати вирощування делікатесних грибів у приватних господарствах. Але справа в тім, що легально продавати зібрані в лісах чи на фермах українські трюфелі неможливо – вони занесені в Червону книгу. Як правило, продають їх у сусідні країни «вчорну», а звідти через посередників гриби вирушають в Італію, Британію, Росію, Ізраїль уже під європейськими логотипами. Середня ціна за якісний трюфель – €500-2000 за кг (залежить від товарного вигляду, ароматності, структури гриба).
Форель на Закарпатті, як і в усій центральній Європі, називають пструг. Є дуже багато форелевих господарств, готельних комплексів, приватних садиб, в штучних озерах та ставках яких розводять цю рибу для туристів. Зазвичай, у цих місцях можна: орендувати риболовне спорядження, порибалити, приготувати рибу – самостійно на мангалі або віддати кухарям, які запечуть її з травами. Форель зі ставків з проточною водою цінується більше – так умови розведення більше наближені до природних. От кілька господарств, на які варто звернути увагу:
Крім того на Закарпатті є осетрова ферма, вона знаходиться у с. Буштино. Її власник Василь Данч колись працював у Сибірі, ловив осетра у природних водоймах, а тоді вирішив створити розплідник удома. Також на фермі вирощують особливу бурштинову форель, яка має жовтий колір. Цікаво, що її ворог – видри, які крадуть рибу, бо ту легко побачити вночі.
Пивоварня є частиною ресторанного комплексу «Гагарін та Бокораш». Напій варять на воді з карпатського джерела на німецькому устаткуванні Braumeister. Чани в броварні стилізовані під яйця, що гарно перегукується з назвою “Ципа”. Кінцевий продукт не піддають пастеризації та фільтрації, а також пиво дозріває в старовинному підвалі не менше місяця і подається знизу на барну стійку спеціальним пивопроводом. У 2016 та 2017 р “Ципу” визнавали кращою крафтовою пивоварнею України за версією рейтингу Rate Beer Best.
У пивоварні варять лагер «Ципа Біла», сухий стаут «Ципа Чорна», карпатський ель з гірськими травами «Ципа під травов», лагер з використанням прикопченого солоду «Ципа Копчена», світлий ель, зварений із додаванням смерекових гілочок під час процесу бродіння «Ципа під смереков», гіркий ель «Ципа Самотня», американо-карпатський ель з чорницею, гірським медом та американським хмелем «Ципа Гірська». Номер телефону – 0671082400.
Де знаходиться: с. Кваси, вул. Центральна 163
І звісно, Закарпаття – це про вино. І не тільки через клімат – через історію: тут поєдналися традиції угорського, італійського та австрійського виноробства. Виноград – навіть на гербі Ужгорода, а в кожного порядного ґазди своя домашня міні-виноробня. Місцевих виноробів тут сотні, утім найдосвідченіших – кілька десятків. На Закарпатті кажуть: «Вино любить сонце і тінь господаря». Найвідоміше закарпатське вино – марочне, десертне «Троянда Закарпаття», воно має рожевий колір і аромат чайної троянди. Закарпатські винороби створили його у 1959 р., на основі винятково солодкого врожаю винограду Трамінер Рожевий.
Також треба згадати дві великі виноробні – “Шато Чизай” та “Котнар”. Обидві знаходяться у Берегово (плюс декілька приватних підвалів зі списку вище). В околицях цього містечка – унікальний мікроклімат, найвища в регіоні середньорічна температура (не більше 11°С) і найтриваліший безморозний період. Це забезпечує дозрівання пізніх сортів винограду, і тому там багато винних господарств. Якщо плануєте обійти усі, варто забронювати і номер в готелі.
180 Га власних виноградників, завод первинного виноробства (на якому відбувається переробка винограду та виготовлення вин), завод вторинного виноробства (де готову продукцію розливають у пляшки), виносховища, дегустаційний зал на схилах виноградників в с. Мужієво. Зараз там вирощують 12 сортів винограду: Каберне Совіньйон, Мерло, Ізабелла, Трамінер, Мускат Оттонель, Рислінг Рейнський, Ркацителі та ін. Також на заводі створили солодке сливове вино Кенді Умешу за традиційним далекосхідним рецептом, та пропонують різні настоянки – наприклад, настій плодів сливи, аличі, терена і чорнослива на виноградному вині. Продукція продається у великих торговельних мережах, має представництво в багатьох містах України і навіть у Китаї! З приводу екскурсії та чи працює зараз дегустаційна зала, дізнавайтеся за тел. 0504204555.
Де знаходиться: с. Мужієво, вул. Ракоці Ференца ІІ, буд. 274/А.
Комплекс заснували у 1995 р. і зараз це одне з найбільших виноробних господарств України: 272 га виноградників, 1 млн 88 тис виноградних кущів, 1,3 млн пляшок на рік, 14 сортів винограду. Це білі і червоні європейські сорти винограду: Трамінер рожевий, Рислінг Рейнський, Мускат Оттонель, Каберне Совіньйон, Мерло, Піно Нуар, Піно Блан та ін. Лінійка продукції широка: тут є і рідкісне айсвайн, кошерні вина, виноградний бренді, відомий хіт – марочне вино “Троянда Карпат”. Своє авторське вино – “Країна Мрій” Піно Нуар (червоне та рожеве) – разом із виноробами “Чизай” створив музикант Олег Скрипка.
На території знаходиться єдиний в Україні ресторан, розташований посеред виноградної плантації та Музей історії і культури виноградарства (таких в Україні два), який носить ім’я реальної історичної фігури, винороба Чиза. У 13 ст. король Угорщини Іштван II подарував цю землю своєму підданому на ім’я Чепан, а той згодом – своєму сину Чизу. Урочище назвали Чиз-тай, “маєток Чиза”, а потім Чизай. Серед інших експонатів у музеї знаходиться 300-річний прес для вина. На заводі розробили багато варіантів турів та дегустацій (бронювання заздалегідь за тел. 0504320525):
екскурсія в шато та Музей винороба Чиза – 45 грн;
дегустація “Шато Чизай” – 135/240 грн;
винний тур “Долина Чизай” – 380 грн;
великий тур “Косино+Шато Чизай” – 890 грн.
Де знаходиться: м. Берегово, Урочище Чизай, 1.
Найстаріший центр виноробства на Закарпатті, який був закладений ще 1557 р. магнатами, що володіли Середнянським замком. Будівництво підвалів велося силами полонених турків. Їх загальна довжина склала 4,5 км. Спочатку підвали грали роль притулку під час нападів ворогів, проте поступово перетворилися в виносховище. Зараз вони є пам’яткою архітектури 16 ст. і яким в цьому році виповнюється 462 роки. Середнянські винні підвали занесені ЮНЕСКО до десятки кращих винних підвалів Європи. Місцеві вина були відомі багатьом монархам Європи, їх поставляли до двору російського царя Петра I.
У 60-х р. теперішня агропромислова фірма „Леанка” називалася радгосп „Середнянський”. Леанка (з угорської „дівиця”) – це сорт винограду, з якого ось уже 70 р. роблять вино „Середнянське”. Близько тисячі закоркованих пляшок зберігаються у тутешній винотеці, більшість із них уже не мають аналогів у світі. Вартість екскурсії з дегустацією в робочі дні – 100 грн, у вихідні, святкові – 120 грн. Без дегустації – 30 та 50 грн. Замовлення за тел. 0958415669.
Де знаходиться: смт. Середнє, вул. Т. Шевченка, 6
Єдине підприємство, яке офіційно розпочало виробництво міцних алкогольних напоїв із плодових спиртів – традиційних для Закарпаття натуральних фруктових дистилятів, відомих як плодовий бренді, фруктова горілка або палинка (рalinka – угорською, рalenka – чеською, словацькою). Тут роблять сливову, грушеву, яблучну, черешневу, малинову, ожинову, абрикосову, айвову, виноградну та фруктову палинки. Процес палинковаріння відбувається у три етапи: бродіння, дистиляція (перегонка) та витримка. Завод «Агрофруктсервіс» має найсучасніше обладнання з Чехії, що відповідає найсуворішим вимогам ЄС. Тестування повного процесу виробництва, навчання персоналу підприємства тривало під контролем спеціалістів Асоціації палинкарів Угорщини. Для туристів є екскурсії (50 грн) та дегустації (150 грн, 7-10 видів палинки). Бронювати заздалегідь за тел. 0505732976 або 0504238042.
Де знаходиться: с. Минай, вул. Свободи, 9.
Один із лідерів в Україні, входить у трійку найбільших виробників коньяків. Тут випускають коньяк із витримкою 3-12 р.: марочні – «Тиса», «Ужгород» і «Карпати», ординарні – «Три зірки», «П’ять зірок», «Закарпатський», «Невицький замок» та «Бескиди». З приводу екскурсій та чи з’явилася дегустаційна зала, дізнавайтеся за тел., вказаними на офіційному сайті.
Де знаходиться: м. Ужгород, вул. Тімірязєва, 19.
Шлейф залягання мінеральних термальних вод Європи простягається через території Італії, Словенії, Сербії, Хорватії, Австрії, Угорщини та України. У нас він знаходиться на більшій частині Закарпаття. Останнім часом там відкрили чимало пристойних комплексів із термальними басейнами, СПА, готелями та ресторанами. Відвідати ці місця можна разово – для одноденного релаксу, або пройти довгий курс лікування. Всього існує 3 свердловини, воду з яких використовують для лікування: опорно-рухової системи (артрит, артроз, поліартрит, остеохондроз), серцево-судинної системи (гіпотонія, гіпертонія, атеросклероз), нервової системи (радикуліт, ішіас, неврози, неврастенія, мігрень, безсоння), ожиріння, цукрового діабету, подагру, гаймориту, та ін.
Найбільший та найвідоміший в Україні комплекс, розташований серед 200-річного дубового гаю. Гарячий гейзер термальної води прямує із свердловини глибиною 1190 м та потрапляє в термальний басейн із температурою 40-45°C. Ще у 80-х рр. цю свердловину – 16Т – випадково виявили геологи, шукаючи нафту. Корисні властивості термальної води підтверджено спеціалістами МОЗ України.
У комплексі 7 різних басейнів із термальними та прісними водами. Найбільшою популярністю користуються “басейни–близнюки” (+36?, час перебування – не більше 20 хв), а родзинкою комплексу вважається найбільший у світі термальний басейн “Золотий кран здоров’я” з фонтанами-джакузі, виконаними у вигляді келихів із закарпатськими напоями (пивом, вином, кавою та палинкою). Варто згадати унікальну ванну Кнайпа, лікувальний ефект якої базується на перемінній дії гарячої термальної та холодної прісної води: це активізує кровообіг, допомагає зміцнити стінки судин, стимулює захисні функції організму. Дно лікувальних ванн викладено дрібними камінцями, які масажують стопи. Найкращий ефект досягається під час перебування у кожній ванні протягом 1 хв. Також в комплексі є 7 саун (евкаліптова, трав’яна, угорська, хамам, римська баня, соляна, крижана гірка) та перший у регіоні аквапарк (15 гірок, загальною довжиною 3 км + басейн зі штучною морською хвилею).
Квитки: дорослі – 450 грн/3 год, увесь день – 900 грн; діти зростом до 150 см. – безкоштовно.
Сторінка на ФБ.
Офіційний сайт.
Адреса: с. Косонь, Урочище 1.
Відпочинковий комплекс “Теплі води”
Місцева термальна вода – борно-бромна хлоридно-натрієвою з підвищеним вмістом йоду, температурою +36-38 С°. Її мінералізація в 33 рази перевищує морську. На великій території знаходяться два басейни, кілька бочок із термальною водою та два басейни із прісною водою. Квитки: дорослі – 200 грн/2 год, увесь день – 400 грн; діти до 140 см – 100 грн/2 год, повний день – 200 грн. Більше варіантів квитків – на офіційному сайті.
Сторінка на ФБ.
Адреса: с. Велятино, вул. Санаторна 2, тел. 0 800 33 09 01 (безкоштовно).
Складається з основного критого басейну (+31-33°C, гідромасаж, гейзер і два водоспади, а також джакузі (+42-45°C), 2 термальних басейнів під відкритим небом (дитячий і дорослий) та басейну з прісною кремнієвою водою. Квитки: дорослі – 200 грн/2 год, увесь день – 400 грн; діти зростом від 120 до 150 см. – 100 грн/2 год, увесь день – 170 грн.
Офіційний сайт.
Сторінка на ФБ.
Адреса: м. Берегово, вул. Шевченка, 112, тел. 0661512787.
Оздоровчий комплекс “Жайворонок”
Ласкаво просимо до оздоровчого комплексу “Жайворонок”!!!
P.S. Щиро дякуємо туристичному оператору “Молодіжний туризм” (м. Львів) за чудове відео нашого комплексу!Опубліковано Термальні води “Жайворонок” Понеділок, 21 травня 2018 р.
Вода озер Солотвино має той же ефект, що і у Мертвому морі. Сіль виштовхує на поверхню, дна не дістати, а уже на березі на шкірі утворюються кристали – солоність тут дуже висока (30-32 г/л). У воді є рідкісні елементи (силіцій, цезій, бром, фтор, рубідій), вона корисна для лікування хвороб нервової системи, шкіри, радикулітів, плевритів, артритів, урологічних захворювань. Перше озеро з’явилося на місці шахти Кунігунда, куди свого часу навіть приїздив імператор Франц Йосиф. Її зачинили через підтоплення, а згодом площа водойм на місці просідання ґрунтів збільшилась настільки, що зараз це уже 10 га. Просідання ґрунтів – велика проблема для Солотвина, науковці попереджають про ймовірність екологічного лиха.
Сіль тут видобували споконвіку – був навіть Соляний шлях із Солотвина до країн Західної Європи, вздовж якого зводилися оборонні укріплення. І крім знаменитих озер тут, на базі Української алергологічної клініки, буквально донедавна існували ще і не менш відомі соляні шахти. Там ефективно лікувалися від захворювань дихальних шляхів – таке явище називається спелеотерапія (використання мікроклімату соляної шахти на глибині 300 м). Кілька років тому підземне відділення довелося закрити через підтоплення. Також можуть зацікавити: Музей історії солекопалень, стара солекопальня епохи Римської імперії.
Карпатське джакузі, яке останнім часом стало надзвичайно популярним. Спочатку так званні чани з’явилися в с. Лумшори, а тепер паритися в них пропонують у всьому регіоні і навіть у сусідніх. У великі металеві посудини (для 2-10 осіб) набирать мінеральну воду (інколи додають трави та ефірні масла) і підігрівають її на відкритому вогні до 40°С. Все це відбувається на вулиці, незалежно від пори року. Чани знаходяться біля гірської річки, і сидіння в них треба чергувати із зануренням у холодну протічну воду (це рекомендують робити 5-7 р. за сеанс). Перепад температур діє на організм підбадьорливо, омолоджує шкіру, позитивно впливає на серцево-судинну систему, м’язи і загальне самопочуття. Вартість: 800-1000 грн. за год. (залежно від розміру чану). Не рекомендуємо конкретні варіанти – в одних тільки Лумшорах з 20 чанів.
На території України знаходяться понад 500 джерел мінеральних вод, переважна більшість із них – саме на Закарпатті, аж 360. Вони суттєво відрізняються за складом і впливом на організм: столові, лікувально-столові та винятково лікувальні. Деякі – добре відомі з дитинства, їх можна купити у більшості великих торговельних мереж: “Поляна Квасова”, “Поляна Купель”, “Лужанська”, “Лужанська-7», «Свалява», «Шаянська», «Плосківська». А є менше відомі – «Поляна Неліпинська», «Драгівська», «Сойминська», «Келечинська», «Олегівська», «Боржавська», «Іршавська». Закарпатські курорти з мінеральними водами розташовані у казкових місцевостях, тому оздоровлюватися там удвічі приємніше.
Легенда каже, що плем’я гунів (предки сучасних угорців) зупинилося тут на відпочинок і вода була не тільки смачною, але й швидко відновила сили подорожніх та зцілила рани. Пам’ять про ту чудесну воду з Полянської долини передавалася через покоління. Мода ж на “лікування водами” почалася в селі Поляна, коли ці місця належали відомій німецькій аристократичній родині Шенборнів. Тоді почали з’являтись цехи з розливання мінеральної води, спочатку її вивозили бочками, а з 1840 р. – в скляних пляшках під брендом “Полянська” в аптеки великих європейських міст. В період 1842-1911 рр. “Полянська” 21 раз здобувала відзнаки на міжнародних конкурсах. Рекламний буклет 1913 р. говорить: “Для здорових – це напій, що володіє чудовим смаком, добре втамовує спрагу при змішуванні з вином, коньяком або лимонною кислотою”.
За своєю лікувальною дією “Поляна Квасова” схожа на “Боржомі”, “Єсентуки”, “Нарзан” або “Нафтусю”. Її застосовують при лікуванні шлунково-кишечного тракту, порушення обміну речовин, при серцево-судинних захворюваннях і хворобах центральної нервової системи. Також багату на мінерали воду використовують в косметології – вона добре впливає на стан шкіри обличчя і всього тіла. Унікальність в тому, що дія води не закінчується після від’їзду з курорту Поляна, а триває ще якийсь час. Свердловини використовуються санаторіями “Сонячне Закарпаття”, “Сонячна Долина”, і деякими іншими поблизу.
Інша відома вода цього села – “Поляна Купель”: мінеральна природна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва борна. Вона нейтралізує підвищену кислотність шлунка і немає побічних ефектів. За допомогою “Поляни Купель” лікуються захворювання органів травлення, ендокринних системи і тд. Свердловина використовуються санаторієм «Поляна».
Місцевий діалект завжди сильно дивує туристів із інших регіонів України – зрозуміло мало: говорять швидко, більшість слів невідомі або мають інші наголоси. Закарпатські говірки – це один із найархаїчніших діалектів української мови. Він сформувався історично – ці землі багато століть входили до складу різних країн, кожна з яких привносила свої запозичення. От кілька прикладів:
Закарпатську говірку використовує в своїй творчості співачка Аліна Паш, яка народилася в смт Буштино, Тячівського району. От її кліп на пісню “Бітанга” – в перекладі “хуліган, розбишака”.
Підпишіться на нашу сторінку у Фейсбук чи Instagram або отримуйте сповіщення про акції використовуючи Твіттер або читайте наш канал у Telegram!
Україна та Словаччина погодили запуск нового залізничного сполучення між Києвом та Братиславою. Про це повідомляє…
Український перевізник Autolux анонсував розпродаж квитків до Польщу зі знижкою до 50%! Вартість квитків стартує…
Польський залізничний перевізник SKPL Cargo подав заявку до управління залізничного транспорту Польщі на запуск міжнародного…
FlixBus оголосив про запуск нового маршруту з Києва до Мюнхена. Також компанія повідомила про нове…
Геловін (Halloween) – це пора таємничості, карнавальних костюмів і атмосферних подій для всієї родини. Проте…
Wizz Air відкриває базу та розмістить один літак Airbus A320 в аеропорту столиці Молдови -…