Вони не робили селфі, не вели інстаграм і не літали бюджетними авіакомпаніями з маленькою ручною поклажею та пластиковою карткою замість велетенського портмоне. Коли мандри були не задоволенням, а дорогим випробуванням, вони все одно об’їздили, обпливли чи обійшли весь світ – за покликом серця і всупереч здоровому глузду. Їхні історії і зараз цікаво читати, а через що довелося пройти жінкам-мандрівницям у 17-19 ст, страшно навіть подумати. До Восьмого березня ми підготували для вас 13 найкрутіших історій про жінок-мандрівниць із найцікавішими біографіями. Вони жили в різних країнах, в різний час, їх манили різні стихії та ідеї, але їм однаково говорили: “Це неможливо”. Impossible is nothing! Обережно – дуже надихає!

Софія Яблонська, Україна (1907-1971). Фотографка і одна з перших жінок-кінооператорів у світі, авторка перших українських тревелогів, яка здійснила навколосвітню подорож, довго жила в Китаї, а похована у Франції. Народилася на Львівщині в родині священика, вчилася в Парижі. Об’їздила Північну Африку, Південно-Східну Азію, Північну і Південну Америку, Австралію. Авторка книг «Чар Марока», «З країни рижу та опію», «Далекі обрії». В Південно-Східній Азії вона мало не померла від укусу бананової гадюки, малярійного комара та соку отруйної орхідеї; полювала на тигра в Лаосі, кілька місяців жила і вела побут із місцевими на Бора-Бора, мала аудієнцію у останньої королеви Таїті, втікала від залицянь князя в Таїланді та була на весіллі в’єтнамського принца. 15 років прожила в Китаї, там познайомилася і одружилася з французом Жаном Уденом, виховувала трьох синів. Її ім’я все ще мало відоме серед своїх, а проте записи Яблонської справді цікаві та унікальні. Особливо тому, що вони про країни і звичаї, яких більше немає. Наш великий матеріал про Софію Яблонську отут.

 

 

Іда Пфайффер, Австрія (1797-1858). Одна з перших жінок-мандрівниць у світі, письменниця. Народилася у Відні, була заміжньою за львівським адвокатом, жила у Львові 18 років. Коли Іді було п’ять, батько взяв її у першу подорож — у Палестину та Єгипет. Вочевидь, ця мандрівка і справила на неї те незабутнє враження, з якого все почалося. Коли у 1838 р. помер її чоловік, а сини подорослішали, львівська домогосподарка вирішила здійснити дитячу мрію — податися у мандри.

Географія подорожей Іди – в назвах її книг, прибутки від них давали змогу мандрувати далі: «Подорож однієї віденки у Святу Землю», «Подорож до скандинавської півночі та на острів Ісландію», «Жінка об’їжджає навколо світу», «Моя друга навколосвітня подорож», «Подорож на Мадагаскар». Книги Пфайффер було перекладено сімома мовами. Була членом географічних товариств у Берліні та Парижі. Через свою стать не змогла стати членом лондонського Королівського географічного товариства. От проект сучасної яхти преміум-класу для плавання серед криги, яку назвали на честь мандрівниці Ida Pfeiffer.

 

Табеї Дзюнко, Японія (1939-2016) — перша жінка, яка здійснила сходження на Еверест (1975 р.), а також першою серед усіх жінок виконала програму “7 вершин” (сходження на найвищі гори всіх континентів). Підкорила також восьмитисячники Аннапурну, Шиша Пангму, на семитисячник Пік Перемоги в Киргизії вона піднялася у віці майже 60 р. Нагороджена вищим орденом королівства Непал. На її честь назвали малу планету 6897 Табеї.


Табеї Дзюнко – одна з найкращих альпіністок світу. Своїми сходженнями вона відкрила цілу віху в жіночому альпінізмі. У це важко повірити, але у дитинстві Табеї була слабкою, а у дорослому віці її зріст був 1,52 м. Коли у студентські роки намагалася приєднатися до груп професійних альпіністів, її ніхто не хотів брати. Деякі чоловіки відмовлялися ходити з нею в зв’язці, а інші вважали, що захоплення горами для Дзюнко – лише спосіб знайти собі пару. Врешті вона втомилася від дискримінації та заснувала Жіночий альпіністський клуб Японії. Його гаслом стало: “Організуємо зарубіжні експедиції самі!”.


У пенсійному віці Табеї займалася екологічними питаннями, зосередивши увагу на проблемі залишеного альпіністами сміття на Евересті. Вона не покинула сходження, навіть коли діагностували рак. У липні 2016 р. кілька місяців до смерті Дзюнко Табеї піднялася на вершину своєї останньої гори: символічно, що нею стала Фудзіяма – священна для кожного японця гора.

Згадуючи жінок-альпіністок, треба сказати і про Едурне Пасабан, Іспанія (1973-). Це перша жінка і 21-а людина у світі, яка піднялася на всі 14 восьмитисячників планети з використанням кисневої маски. Найризикованішим для Пасабан стало сходження на другу за висотою та найнебезпечнішу вершину світу К2 (8611 м) в Пакистані у 2004 р. Едурне спустилася з К2 з сильно обмороженими пальцями. Однак навіть після цього вона заявила, що не зможе залишити гори.

Пальму першості з Едурне Пасабан ділить австрійка Герлінда Кальтенбруннер (1970-), яка згодом зробила те ж саме, але без кисневої маски. Останньою серед перемог в її списку стала вершина К2. Ще дитиною Герлінда ходила в гори відразу після недільної меси з сільським пастором та іншими сільськими дітьми. У 13 р. вона почала займатися скелелазінням. Батьки віддали її в школу зі спортивним ухилом і весь свій вільний час Кальтенбруннер проводила на гірськолижній трасі. Дипломована медсестра, з 2003 р. вона остаточно зайнялася професійним альпінізмом і зараз заробляє на життя горами.

Читайте також  Тревел-блогерка Альона Куклєва: «Люди думають: якщо ми стільки їздимо, це вже просто жир капає і нікуди пачки бабла розпихати»

Луїза Бойд, США (1887-1972). Перша жінка, яка пролетіла над Північним полюсом на літаку, знаменита дослідженнями Гренландії та відкриттям підводного масиву в Північно-Льодовитому океані. В 1934 р. автомобілем, залізницею, на човні та пішки подолала шлях через Перемишль, Львів, Ковель у Білорусь, щоб дослідити «екзотику серед боліт» – Пінське Полісся. Вперше задокументувала побут та звичаї поліщуків і розповіла про це світові. От її фото, зроблене у Львові у 1934 р.:

Луїза народилася у заможній родині в Каліфорнії. У дитинстві здобула хорошу освіту і багато подорожувала Європою з батьками. Мандруючи Норвегією у 1924 р., Бойд вперше побачила великий масив криги і одразу ж почала планувати власну арктичну мандрівку. У 1926 р. вона найняла корабель, яким користувався знаменитий норвезький дослідник Руаль Амундсен, для полювання і знімальної експедиції в Арктику. А коли Бойд планувала другу арктичну подорож, стало відомо, що Амундсен зник в одній із експедицій. Бойд запропонувала свої послуги і судно норвезькому уряду для його пошуків. Слідів команди Амундсена таки не знайшли, але за цю ініціативу уряд нагородив Луїзу Бойд орденом Святого Олафа – вона стала першою американкою і третьою жінкою в світі, яка удостоїлася такої честі.


Крім цього Бойд стала першою жінкою, обраною до Ради Американського географічного товариства. Територію біля льодовика Де Гір, де вона проводила дослідження, назвали Землею Луїзи Бойд.

Олександра Давид-Неель, Франція (1868-1969). Оперна співачка та письменниця, багаторічна дослідниця Азії, перша жінка, яка відкрила світові таємниці Тибету. Філософські та релігійні вчення Азії манили Олександру з юності: коли батьки відправили її в Лондон покращити музичну майстерність, вона познайомилася там із Оленою Блаватською, відомою письменницею та філософкою (яка, до речі, народилася в Україні і своїми ідеями надихала самого Махатму Ганді), і та зацікавила юну Олександру розповідями про Тибет. У 1891 р. Давид-Неель вперше побувала в Індії, де в теософській комуні вивчала санскрит і йогу.

Чоловік Олександри Філіп із розумінням ставився до її захоплення і навіть профінансував наступну мандрівку до Індії, де вона досліджувала місцеву культуру і релігію. Після 14 років подорожей Олександра повернулася в Європу, почала читати лекції, видала книгу «Подорож парижанки в Лхасу». Але згодом вона вирушила до Тибету вдруге, довго жила в Китаї, мандруючи буддійськими обителями.

Опісля на півдні Франції, в містечку Дінь-ле-Бен побудувала тибетський культурний центр «Самт-Дзонг» і видала ще чимало книг, в яких пояснювала суть буддизму, а також розповідала дивовижі про монахів, які вміють літати, умирати за власним бажанням або бути в кількох місцях одночасно. Її твори можна купити і сьогодні. Нещодавно на екрани вийшла стрічка «Долина квітів», знята за мотивами одного з її романів.

Олександра Давид-Неель померла, не доживши півтора місяці до 101 року. Її прах розвіяли над індійською річкою Гангою. За життя сусіди вважали її дивачкою і фантазеркою. Але яким же було здивування місцевих жителів, коли через двадцять років після її смерті в центрі «Самт-Дзонг» побував Далай-лама, щоб вшанував пам’ять Давид-Неель.

Неллі Блай, США (1864-1922). Письменниця, журналістка, засновниця жанру пригодницької журналістики. Писала на нетипові для того часу гостро-соціальні теми, причому з власного досвіду: щоб розповісти про незадовільні умови утримання психічно-хворих, вдавала з себе божевільну і четверо психіатрів погодилися з діагнозом (до речі, у 2015 р. в США навіть вийшов фільм на основі цього досвіду «10 днів у божевільні» з Крістіною Річі).

Таких досліджень Блай було багато, а одного разу вона вирішила кинути виклик літературному персонажеві Жюля Верна і самостійно здійснити довколасвітню подорож менше, ніж за 80 — за 75 днів. Цей нечувано зухвалий план почала втілювати у 1889 р. в Нью-Йорку лише з невеликою валізою в руці та сумочкою з грошима, яку обв’язала навколо шиї. Маршрут подорожі: Лондон-Париж-Бріндізі-Суец-Цейлон-Сінгапур-Гонконг-Йокогама-Сан-Франциско-Нью-Йорк. Спонсорував вояж видавець газети The New York World, Джозеф Пулітцер, на честь якого названо всесвітньо відому журналістську премію.

Опинившись у Франції, Блай відхилилася від маршруту, щоб дістатися до Ам’єна, де жив Жуль Верн, і взяти інтерв’ю у відомого фантаста. Коли письменник отримав попереджувальну телеграму з коротким підписом «Блай», він і уявити не міг, що претенденткою на побиття рекорду Філеаса Фогга виявиться тендітна дівчина. Між іншим, за весь час подорожі Блай роман “Навколо світу за 80 днів” перевидали кілька разів, а наклад газети, для якої вона писала, злетів до небес.

Врешті Блай перевищила рекорд Фінеаса Фогга, об’їхавши навколо Землі за 72 дні 6 годин 10 хвилин і 11 секунд. Вітальні телеграми на адресу редакції надходили мішками, але найбільш дорогоцінною серед них виявилася така: «Я не сумнівався в успіху Неллі Блай. Вона довела свою завзятість і мужність. Ура в її честь! Жуль Верн». Через два роки журналістка ще двічі здійснила навколосвітню подорож — спочатку за 67, потім за 66 днів. Це завдяки їй швидкі подорожі через всю планету перетворилися на своєрідний спорт.

Гертруда Белл, Великобританія (1868-1926). Письменниця, мандрівниця, шпигунка, археологиня та картографка. Засновниця Національного археологічного музею в Багдаді. Завдяки численним подорожам Близьким Сходом стала впливовою політичною діячкою Британської імперії.

У 1892 р. Белл вирушає до Персії вслід за дядьком, якого призначили послом у Тегерані. А потім на Близькому Сході не залишилося жодного куточка, в якому вона не побувала б: археологічні розкопки з відкриттям ранньохристиянських храмів, етнографічні експедиції, дружба з вождями племен та східними правителями. Белл володіла фарсі, арабською, турецькою, французькою, німецькою та італійською.

Коли у 1921 р. у Каїрі відбулася конференція з питань майбутнього Близького Сходу і міністр у справах колоній Уїнстон Черчілль запросив на неї 40 провідних експертів, Гертруда Белл виявилася серед них єдиною жінкою. У період між 1915 і 1925 рр. Белл відігравала вирішальну роль у переформатуванні всього Близького Сходу. В одному з листів до батька з Багдада у 1921 р. вона писала: “Я провела сьогоднішній ранок дуже продуктивно – проклала південний кордон Іраку”.

Письменниця Джорджина Говелл написала про Гертруду Белл біографічний роман «Королева пустелі». Він перекладений багатьма мовами, також українською, а у 2015 р. ліг його в основу однойменного фільму. Головну роль виконала Ніколь Кідман, мотто стрічки стали слова: “Одна жінка може змінити хід історії”.

Читайте також  Софія Яблонська. Українські тревелоги 30х років і фото з подорожі довкола світу!

Розі Суейл-Поуп, Великобританія (1946-). Мандрівниця і письменниця. В свої 57 років пробігла навколо світу, зібравши 250 000 фунтів на благодійність. Також самостійно перетнула на катері Атлантичний океан, і проїхала Чилі верхи на коні (4 800 км). У свою першу кругосвітню подорож Розі вирушила в 1971 р., коли їй було 25. Разом із чоловіком купили крихітний катамаран і разом із донькою почали на ньому свій шлях із Гібралтару. Вони стали першими, хто проплив довкола мису Горн на катамарані.
Розі також любила брати участь у міських марафонах і здійснювати свої власні забіги в різних країнах. Вона бігала через Румунію, самостійно подолала 1610 км по Ісландії, а завдяки своєму марафону в Королівстві Непал зібрала $8000 для підтримки його віддалених сільських районів, і заразом поставила новий світовий рекорд за тривалістю забігу (68 днів).

У 2003 р. Розі вирішила самостійно пробігти навколо світу. Вона хотіла зібрати гроші для дітей-сиріт із Росії, а також привернути увагу до проблеми раку (від якого помер її чоловік). Забіг розпочався в день, коли їй виповнилося 57 р., а закінчився через 5 років – спортсменка-мандрівниця подолала 32 000 км.

Христина Хойновська-Ліскевич, Польща (1936-). Інженерка-суднобудівельниця, капітанка яхти. 10 березня 1976 року на яхті «Мазурчик», головним конструктором якої був її чоловік, Христина вирушила в одиночну океанську довколасвітню подорож. Мандрівка почалася на Канарських островах і тривала 401 день. Яхтсменка перетнула Атлантику, пройшла Барбадос, Таїті, Сідней, Мозамбік, обігнула Африку і повернулася на Канари. Хойновська-Ліскевич стала першою жінкою, яка здійснила довколасвітню подорож на яхті, і цей подвиг занесений до Книги рекордів Гіннеса. Свої пригоди яхтсменка описала в книзі «Перша довкола світу».

Джесіка Вотсон, Австралія (1993-). Яхтсменка. У 2010 р. стала наймолодшою мандрівницею, що здійснила одиночну навколосвітню подорож. На той час їй було лише 16 років. На рожевій 12-метровій яхті Ella’s Pink Lady Вотсон провела в морі 210 днів, самостійно перетнула Тихий, Атлантичний та Індійський океани й подолала близько 42,6 тис км. Щоправда, у Книгу рекордів Гіннеса Джесіка не потрапила – там вирішили не реєструвати подібних досягнень, щоб не провокувати на небезпечну подорож інших юних мореплавців. За мотивами подорожі Джесіка Вотсон написала бестселер “Сила мрії”. “Те, що вона зробила, – ризиковано, але не менш ризиковано просто йти по дорозі, їхати на машині або велосипеді… Ми живемо один раз, і життя потрібно прожити на повну”, – написав свій відгук про цього мільярдер Річард Бренсон.

Лаура Деккер, Нідерланди (1995-). Яхтсменка, що побила рекорд Джесіки Вотсон. Лаура народилася на яхті своїх батьків у Новій Зеландії, коли вони здійснювали навколосвітню мандрівку.

Ще 14-річною Лаура вирішила обігнути планету, не маючи відповідних дозволів. Але тоді її повернули додому. Тому яхтсменка повторила спробу, щойно досягнувши повноліття. І оскільки вона була трохи молодшою за Джессіку Вотсон, саме їй віддали пальму першості. У 2011 р вона вийшла на своїй яхті з острова Сен-Мартен у Карибському морі і через один рік і один день повернулася назад.

Дарка Горова

 

Будьте в курсі усіх акцій та розпродажів:

Підпишіться на нашу сторінку у Фейсбук чи Instagram або отримуйте сповіщення про акції використовуючи Твіттер або читайте наш канал у Telegram!

Завантажити більше пов'язаних статтей

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Зверніть увагу

Король Нідерландів працює пілотом авіакомпанії KLM

Всім потрібне хобі, як спосіб розслабитися та розвіятися. У короля Нідерландів досить неор…